Немає бюджету — немає роботи
На дорогах регіону врешті-решт з’явилися ремонтники, техніка, запахло бітумом, і водії з полегшенням зітхнули: нарешті почали «лікувати» асфальт! Зволікати не можна. Шляхи на Луганщині завжди були проблемою №1, а у зв’язку із проведенням АТО їх стан узагалі став критичним. Рух гусеничної броньованої техніки й колон важкого вантажного військового транспорту зруйнував майже 74 відсотки мережі автомобільних доріг області, спричинив утворення колій, обвалення краю проїжджої частини тощо. Водії кажуть, що їхати по такій дорозі — це втрачати частину свого здоров’я.
Хоча весна цього року й настала рано, шляховики не змогли вчасно почати ремонт через низку серйозних обставин. Насамперед, дуже пізно затвердили бюджетний план, тому ні облавтодор, ні Служба автомобільних доріг Луганської області до останнього дня не знали, у скільки стане один квадратний метр асфальту, яка вартість ямкового ремонту. Адже все залежало від реальної суми виділених коштів. Крім того, у самій Службі автомобільних доріг склалася непроста фінансова ситуація. Починаючи з 2012 року тягнеться історія з боргами, у результаті чого з грудня минулого року рахунки підприємства заблоковані. Ідеться про солідну суму боргу — 97 млн. грн.
— Нам винна держава, а ми у свою чергу заборгували підрядникам, зокрема, «Дорбудтехнології», — пояснює начальник служби Володимир Балера. — Підприємство подало на нас до суду, і в підсумку наші рахунки з грудня 2015 року заблоковані. Колектив із жовтня не одержує зарплати. У нас і так серйозні проблеми з кадрами, особливо не вистачає механізаторів, а тут іще й зарплата затримується. Схожа ситуація й в облавтодорі. Три підрядники ще до Євро-2012 виконали в нашій області роботи на суму майже 90 млн. грн. Це кредитні кошти, які Укравтодор брав під державні гарантії. На жаль, держава свої зобов’язання не виконала й тим самим поставила нас у складну фінансову ситуацію. До того ж, поки тривали судові процеси, сума збільшилася до 97 млн. грн. Ситуація ускладнюється ще й тим, що половина раніше відремонтованих доріг сьогодні перебуває на окупованій території області. Контролю над ними нема, їх стан невідомий, а гроші треба віддавати. Причому частка заборгованості за нашу, українську, територію області становить 25 млн. грн., решту 65 млн. грн. «забрали» дороги, які залишилися «по той бік».
Тепер, коли нарешті прийнято бюджетний паспорт на понад 161 млн. грн., можна говорити з серйозними гравцями, будувати плани. Поки що облавтодор проводить ямковий ремонт, підрядники націлені на більш серйозні роботи із застосуванням нової техніки, сучасних технологій тощо. Показово, що нинішнє керівництво служби доріг і облавтодору працює всього кілька місяців. Колишнє наробило багато помилок, загнавши свої підприємства в боргову яму, і тепер тим, хто сьогодні очолив колективи, — несолодко. Перше завдання, яке вони ставлять перед собою, — виплатити людям зарплату. Але якщо не напрацювати обсяги, звідки ж брати гроші?
«Ямкові» бригади стартували
Вигравши тендер, облавтодор почав роботу одразу на декількох ділянках. Насамперед почали латати діри на шляхах, що ведуть до Сєверодонецька. Все-таки це обласний центр, і потік транспорту в його бік підвищений. Крім того, нині в роботі дороги на Артемівськ, Слов’янськ, у Харківську область та інші напрямки. Усього ямковим ремонтом охоплено 200 км автомобільних шляхів.
— Візьмімо дорогу Чугуїв—Мілове, — показує на мапі Володимир Балера. — Вона заходить із Харківської області, захоплює Сватовський і Старобільський райони, іде по Біловодському й закінчується на КПП «Мілове». Довжина — приблизно 180 км, а зношеність становить загалом 60%. Дорога розбита вантажівками, військовою технікою. За підрахунками експертів, щоб усе дорожнє господарство області упорядкувати, знадобиться 3 млрд. 600 млн. грн. Навіть оптимісти говорять про те, що одержати такі кошти в найближчі роки нереально. Зрозуміло, що ремонт одних ділянок фінансуватиметься за рахунок обласного бюджету, інші ремонтуватимуть за власний рахунок Укравтодор, місцеві громади. Є програми, є база, є підрядники, є готовність. Були б гроші... Для експлуатації шляхів нашого регіону цього року необхідно 148 млн. грн. Але нам виділили тільки 98 млн. грн., а це свідчить про те, що частина роботи залишиться невиконаною. Наприклад, в області треба замінити до 1500 дорожніх знаків, а це приблизно півтора мільйона гривень. І тут нам доведеться вибирати: або дорожні знаки, або більша кількість «латок» в асфальті.
У структуру облавтодору входять одинадцять асфальтових заводів, і сьогодні їх запускають за необхідності. Свої послуги вже запропонували до п’ятнадцяти підрядників. Є серед них і дві німецькі фірми.
Зокрема, йдеться про німецьку будівельну дорожню компанію «Інтерком», яка береться покласти асфальт на семи кілометрах шляху від Кремінної до ЛиманаЗ. Технологія компанії приваблює, оскільки насамперед гарантує якість. Німці використовують рисайклер-техніку й технологію холодного асфальту. Головним компонентом тут є емульсія, яка тримає під асфальтом подушку завтовшки 40 см. Це дорогий матеріал, дорога технологія, але дуже ефективна, оскільки гарантує десять років служби. Крім того, німці привезуть свою техніку, а потім залишать її в лізинг, побудують на території області свій асфальтовий завод, навчать українських фахівців. Ця фірма вже працювала в Кіровограді на невеликих ділянках, але переважно ремонтувала дороги у Європі й Азії.
— Це дуже вигідна для нас пропозиція, — каже заступник начальника Служби автомобільних доріг у Луганській області Костянтин Микуленко. — І їй треба давати зелене світло. Але німці проходитимуть тендер на загальних підставах і можуть не перемогти.
Областям Донбасу варто надати привілеї
— І це погано, — продовжує Костянтин Микуленко. — Тому ми вважаємо, що в окремих випадках підприємствам, котрі заходять у зону АТО, треба давати пільги й привілеї. Наприклад, скоротити строки за тендерами або встановити пільги для кар’єрів, що дають щебінь. Або, скажімо, включивши в урядову програму фінансування, частково оплачувати споживану ними електроенергію. Інвестора треба мотивувати, щоб він захотів завезти сюди устаткування, почати будувати підприємства. І йому було б вигідно, і нашій області, і в цілому Україні. Як відомо, для розвитку економіки передусім потрібні дороги. Завжди.
З приводу інвесторів, то він поки що один — Норвезький фонд допомоги біженцям, який сьогодні проводить ремонт мосту через річку Айдар у Новоайдарському районі. Інших пропозицій поки немає.
Луганська область.
СТАТИСТИКА
Загалом у Луганській області 5898,6 км доріг: 1960,2 км — державного значення й 2938,4 км — місцевого. Частина цих доріг, а саме 3614 км, залишилася на підконтрольній українській владі території регіону. З них 1177,1 км — державного, 2437 км — місцевого значення.
Біля мапи — Володимир Балера.
На дорогах триває ямковий ремонт.
Фото автора.
