20 квітня із Брюсселя нарешті надійшла позитивна новина: ЄС готовий до візової лібералізації з Україною. На це рішення одразу відгукнулися і посадовці, і політики з обох сторін.
Візова лібералізація стала предметом для бесіди під час зустрічі Президента України Петра Порошенка з Єврокомісаром Йоганессом Ганом та телефонної розмови — з Президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Петро Порошенко також звернувся до громадян України із спеціальною промовою.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій назвав рішення ЄК «історичним», зауваживши, що це «велике досягнення, в першу чергу, тих мільйонів українців, які два роки тому вийшли на український Майдан з гаслами «Україна — це Європа», і це велика заслуга наших героїв, які сьогодні в окопах під Широкиним, Авдіївкою, Пісками, Щастям, по всьому східному фронту зі зброєю в руках захищають Українську державу і наш європейський вибір».
І все-таки щось змінюється
Також Голова Верховної Ради нагадав, що саме український парламент ухвалив усі закони, необхідні для отримання Україною безвізового режиму. «Наголошую, всі ці закони були прийняті в цьому залі і цими нашими депутатами».
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що новий уряд зробить усе, щоб прискорити процес запровадження безвізового режиму.
Ясна річ, рішення надати Україні безвізовий режим є насамперед політичним, оскільки означає визнання Європейським Союзом реального прогресу в реформуванні українського суспільства. «На шляху до цього рішення ми здійснили реформи, які змінили країну. ЄС високо оцінює і підтримує наші реформи», — заявив Петро Порошенко у зверненні до громадян.
І насправді всі ці реформи та виконання плану візової лібералізації, на яких так наполягав Брюссель, найбільше потрібні саме Україні. А безвізовий простір — це не тільки «винагорода», а й констатація факту, що в країні все-таки щось змінюється на краще.
Тож коли їх скасують?
Рішення Єврокомісії — це тільки перший крок на фінішній прямій. Законодавчу пропозицію ще повинні схвалити в Європарламенті, Раді ЄС та опублікувати рішення в офіційному віснику. Згідно з процедурою, закон про лібералізацію візового режиму для України набуде чинності через двадцять днів після публікації. Нещодавно посол ЄС в Україні Ян Томбінський припустив, що Європарламент та Рада ЄС розглянуть візове питання ще до кінця травня. Рішення стосовно безвізового режиму ухвалюватимуть не за принципом одностайності, а за принципом кваліфікованої більшості. Тобто, потрібна згода 55% держав-членів ЄС, що презентують 65% населення ЄС.
На сьогодні така підтримка України в ЄС є. Отож, за найоптимістичніших прогнозів, уже на кінець червня — початок липня між Україною та ЄС може почати діяти безвізовий режим.
Куди поїхати?
Безвізова зона поширюється на всі країни Шенгенської зони, зокрема й ті, які не є членами ЄС. Наприклад, Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн підпадають під законодавчу пропозицію Єврокомісії, оскільки мають зобов’язання згідно зі «статусом Шенгенського законодавства». Але рішення про запровадження безвізового простору вони ухвалюватимуть відповідно до своїх національних процедур.
Також безвізовий простір діятиме в тих країнах ЄС, які ще не є учасницями Шенгенської зони, але взяли на себе зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство: Румунія, Болгарія, Хорватія.
У переговорах про безвізовий простір не беруть участі тільки дві країни ЄС: Велика Британія та Ірландія. Для відвідання цих країн і надалі необхідно буде отримувати їх національну візу.
Без права працювати
Але право скористатися «зеленим світлом» отримають не всі громадяни України, а тільки власники біометричних закордонних паспортів. І слід розуміти, що йдеться про скасування віз для короткотермінових поїздок. Як і раніше, діятиме правило зони Шенгену «90/180». Тобто, загальний термін перебування не повинен перевищувати 90 днів у коридорі 180 днів.
Також зміни у візовому режимі не дають право на працевлаштування у ЄС. Квоти дозволів на роботу, як і раніше, визначатимуть двосторонні міждержавні домовленості.
В окремих країнах ЄС є вимога до іноземців зареєструватися за місцем проживанням протягом трьох днів. Зазвичай, це автоматично роблять орендодавці помешкань (наприклад, готелів), організатори заходів, на які вас запрошено, чи родичі, які запросили, тощо.
Які ще документи можуть вимагати?
Біометричний паспорт — це головний документ, який обов’язково треба при собі мати.
Також прикордонники можуть вимагати: квиток назад або кошти на повернення. Доказ платоспроможності — щонайменше 45 євро добових на людину (готівка, дорожні чеки, кредитки або довідка про стипендію на навчання чи стажування). Стосовно суми добових — то в різних країнах вона може відрізнятися. Якщо ви їдете за запрошенням — запрошення і довідка про платоспроможність запрошуючої сторони. Медична страховка. Підтвердження бронювання житла.
Слід мати на увазі, що теоретично прикордонники можуть зажадати й інші додаткові документи. Ті, що раніше, коли виникали певні сумніви, просило донести консульство: наприклад, довідку з місця роботи чи посвідчення про відрядження.
Для подорожуючих із дітьми (власними та тими, які перебувають під опікою) також передбачено окремий перелік необхідних документів, яким варто поцікавитися в консульствах заздалегідь.
Очевидно, що попервах контроль стосовно наших громадян на зовнішніх кордонах ЄС може видатися жорсткішим. Також нагадуємо, що з огляду на мігрантську кризу поновлено контроль і на внутрішніх кордонах у ЄС. Та, попри це, потрапити в Європу все-таки стане легше. Для прикладу, торік півмільйона громадян Молдови (країни, з якою безвізовий режим діє з квітня 2014 року) скористалися можливістю відвідати країни ЄС за біометричними паспортами. При цьому тільки півтори тисячі — з різних причин — завернули на кордоні.
Ну й нарешті порушення правил і термінів перебування в країні, як і раніше, карається суворо: штрафом та внесенням у список небажаних персон. Тут — жодної лібералізації.
Тим часом
У Львові відкрито візовий центр Угорщини.
Офіційну церемонію відвідали перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський, перший заступник голови Львівської обласної ради Парасковія Дворянин та Генеральний консул Угорщини у м. Ужгород Йожеф Бугайла. Як зазначають у прес-службі ОДА, робота угорського візового центру полегшить процедуру отримання віз громадянами, які проживають на території Львівщини та за її межами.
Христина ГОРОБЕЦЬ.
Львів.
