Чому останніми роками з ринку виведено понад 65 комерційних банків? Чому в Україні зростає частка російських банків, держави-агресора? Корупційні ризики у вітчизняній банківській системі та у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Усе це стало темою спільного засідання парламентських Комітету з питань запобігання і протидії корупції та Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності.
За останні два роки з ринку було виведено понад 65 комерційних банків. Втратили свої заощадження заможні клієнти — фізичні особи, котрі мали на рахунках понад 200 тисяч гривень. Після стрімкої девальвації гривні їх число істотно зросло, адже 200 тисяч — це нині трохи більш як сім тисяч доларів. А юридичні особи, підприємства та бізнесмени, втратили все, адже їхні рахунки не підпадають під виплати Фонду гарантування вкладів. Чому одні банки відправили помирати дуже швидко, а інші банки тягнули до останнього? З такими запитаннями, як зауважив голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка, звертаються до комітету керівники підприємств. А банкіри скаржилися на вибірковий доступ до рефінансування або до валютних аукціонів у розпал валютної кризи і казали про «натяки на хабарі» з боку НБУ. Хоча заяв до правоохоронних органів ніхто з них не подав.
Тоді як незалежні експерти дійшли висновку, що стрімкі стрибки курсу гривні у грудні 2014-го — лютому 2015 року могли статися через шалені обсяги рефінансування овернайт: отримали кошти від НБУ не більш як десять банків, серед яких є банки з російським капіталом. На думку С. Рибалки, ризики зростання ролі банків із російським капіталом у банківській системі України мають розглядатися на рівні Ради національної безпеки і оборони України.
НБУ на засіданні комітету оприлюднив звіт із статистичними даними, як позитивними, так і тривожними. Заступник Голови НБУ Олег Чурій (очільниця Нацбанку наразі перебуває у США) повідомив, що в 2015 році НБУ купував ОВДП для забезпечення макрофінансової стабільності, для покриття дефіциту «Нафтогазу» (на 29,7 млрд. гривень), для фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і очищення банківської системи (51,6 млрд. гривень). Упродовж першого кварталу 2016 року регулятор не придбав жодної облігації ВДП для фінансування потреб «Нафтогазу» чи Фонду гарантування вкладів. Водночас саме рефінансування банків викликало багато запитань у народних депутатів. 349 мільярдів гривень — це та сума, яку вітчизняні банки за останні два роки вивели з держави за кордон, — ішлося на засіданні комітету.
Народний депутат Володимир Парасюк висловив думку, що керівництво НБУ нині проводить таку політику, щоб на ринку залишилось лише два-три банки-монополісти. На його погляд, банківська система одразу оживе, якщо на чолі Нацбанку поставити професійного менеджера з Європи.
Чимало запитань у депутатів виникло і щодо припинення розслідування Національного антикорупційного бюро України стосовно Голови НБУ Валерії Гонтаревої, котра разом із родичами начебто вивела значні кошти із збанкрутілого «Дельта банку» перед його закриттям. НАБУ не угледіло корупції в діях очільниці Нацбанку, а парламентарії вказують на відсутність політичної волі. Лунали пропозиції створити тимчасову слідчу комісію для розслідування корупції з боку керівництва НБУ.
Учасники засідання також розглянули питання про наявність бізнесових зв’язків Голови НБУ з керівництвом ВТБ-банку, який належить уряду Російської Федерації.
Водночас, як свідчить статистика від НБУ, українці стали менше довіряти свої заощадження російським банкам: з початку 2014 року частка коштів фізичних осіб у банках, які мають стосунок до державного російського капіталу, зменшилась з 9,3 до 5,8 відсотка, юридичних — з 8,3 до 3,3 відсотка. Заборгованість банків із державним російським капіталом перед Національним банком України станом на
1 березня 2016 — 200 мільйонів гривень.
Депутати угледіли корупційну складову і в доведенні до банкрутства банку «Хрещатик».
