Ранкове засідання 22 квітня

Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив про те, що вперше в історії парламентаризму одна із електронних петицій набрала необхідну кількість підписів громадян. Понад 25 тисяч наших співвітчизників звернулися з проханням підтримати урядовий законопроект про професійну освіту. «Переконаний, це свідчить про зростання довіри до законодавчого органу, — сказав А. Парубій. — Наш обов’язок, відповідно до статті 32 закону про звернення громадян, розглянути це питання. Однак у зв’язку з переформатуванням уряду Кабінет Міністрів відкликав низку своїх законопроектів. У тому числі й той документ, на підтримку якого петиція зібрала необхідні голоси». Відтак очільник парламенту звернувся до Прем’єр-міністра з проханням якнайшвидше внести згаданий проект закону до Верховної Ради, щоб народні обранці мали змогу розглянути його в сесійній залі.

«Питання освіти для нас є пріоритетними і важливими, — сказав А. Парубій, звертаючись до урядовців. — Ви будете повністю відчувати підтримку парламентаріїв. Ми сподіваємося на дуже тісну співпрацю».

Під час традиційної години запитань до уряду виступив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Він повідомив про те, які проблеми доводиться вирішувати на шляху до децентралізації влади. Ключова реформа в країні триває, наголосив він, нагадавши, що об’єднані територіальні громади, отримавши бюджетну децентралізацію і прямі бюджетні стосунки з державним казначейством, уже нині мають можливість не тільки збирати податки і ефективно їх використовувати, а й створювати стратегію регіонального розвитку і змінювати інфраструктуру та якість життя простих українців. «Ми маємо вже 169 об’єднаних територіальних громад», — сказав він, зауваживши, що до кінця місяця мають пройти вибори до ще трьох громад. На думку урядовця, до кінця року вдасться підготувати потужну хвилю, яка дозволить об’єднаним громадам прийти восени на вибори і з початком нового року отримати такі ж повноваження. Так, уже нині є 76 громад, які підготували заявки до об’єднання. Шістнадцять із них вже отримали дозвіл ЦВК на те, щоб бути обраними восени.

Тільки за три місяці цього року місцеві бюджети отримали порівняно із 2015 роком додатково 9,5 мільярда гривень. Важливе завдання для держави — допомога місцевій владі витратити ці кошти за призначенням, а не покласти на депозити для отримування відсотків, вважає чиновник. За його словами, ці гроші мають працювати на зростання економіки.

Нині ми очікуємо підписання спільної угоди з Європейським Союзом (з урядами Німеччини та Польщі), яка вперше надасть масштабну фінансову підтримку соціального розвитку. «Це не просто кошти, — сказав Г. Зубко, — це визнання ЄС успішності реформи децентралізації». За його словами, «важливо, щоб ці кошти пішли не на рибу, а на вудочки». «Необхідно навчити лідерів, активних громадян використовувати гроші, які йдуть від держави і за рахунок збільшення місцевих бюджетів», — сказав він.

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич розповіла про першочергові кроки, які необхідно зробити для розвитку галузі. Цьогоріч 327 тисяч школярів завершать дев’ятий клас, а 441 тисяча юнаків та дівчат отримають атестат про загальну середню освіту. Запроваджений раніше механізм видачі документів дозволив би дітям отримати посвідчення про освіту не раніше липня, зауважила урядовець. За її словами, вже прийнято постанову Кабінету Міністрів, яка повертає перевірений механізм, заощаджуючи при цьому державні кошти.

Міністр повідомила, що гроші, виділені для підручників для 4—7 класів на суму 80 мільйонів гривень, уже передано на місця. Передбачалося, що місцева влада має додати коштів і здійснити ці закупівлі. На заваді стало те, що законом передбачається передоплата видавництвам у розмірі 70 відсотків. «Ми подолали цю проблему», — запевнила Л. Гриневич. Водночас вона звернулася до парламентаріїв з проханням якнайшвидше ухвалити урядовий проект про дофінансування зовнішнього незалежного оцінювання в сумі 30 мільйонів. Ці гроші підуть на оплату праці залучених осіб — людей, які супроводжують процедуру для її об’єктивності та справедливості.

Уже наступного пленарного тижня урядовці мають намір запропонувати на розгляд у парламенті своє бачення виходу із ситуації, що склалася із професійно-технічною освітою. Із першого вересня треба напрацювати новий підхід до вирішення проблем, які нині «гасяться» вручну, сказала чиновник. Основна ідея — внесення змін до Бюджетного кодексу. Субвенція від держави на професійну підготовку виділятиметься тільки на гостродефіцитні спеціальності та спеціальності національного значення. Із місцевого бюджету фінансуватимуть професії, які використовуються для комунального господарства та обслуговування місцевої інфраструктури. «Це буде цілком справедливо та посильно для обласних бюджетів», — резюмувала Л. Гриневич.

Міністр освіти та науки в своєму виступі також торкнулася теми децентралізації. Нині дуже багато відповідальності лежить на органах місцевого самоврядування. Урядовець нагадала про це у контексті відбору опорних шкіл та закупівлі шкільних автобусів. Так, не всі місцеві бюджети здатні додати 50 відсотків вартості транспортного засобу для школяриків. Цю фіксовану позицію у Кабміні готуються зняти, щоб розблокувати закупівлю автобусів.

Уже протягом перших ста днів своєї роботи Лілія Гриневич зобов’язалася розробити концепцію нової української школи. До першого вересня основні підходи мають обговорити у фахових колах. Тільки після того в парламент зможуть внести новий закон про загальну середню освіту. На думку урядовця, не дванадцятирічне навчання має турбувати реформаторів, а зміни, які дадуть українцям новий зміст освіти. «Діти мають здобувати уміння й компетентності XXІ століття, узгоджені країнами ЄС і потрібні сучасному українцю», — сказала вона. Якщо ж і говорити про перехід на дванадцятирічку, то станеться це не раніше 2018 року, прогнозує Л. Гриневич. Отож вперше матимемо 12-й клас тільки у 2029 році. Водночас, за більш сприятливих обставин, якщо буде фінансування і встигнуть пройти перепідготовку вчителі, реформа може стартувати з 5-го класу, або з 10-го, припустила чиновниця, але такий план потребує обговорення на національному рівні. А вже нині Кабмін запускає робочі групи, які працюватимуть над розвантаженням шкільних програм від необґрунтованої інформації, щоб вони почали діяти з нового навчального року.

Перед тим, як перейти до оголошення депутатських запитів, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що відповідно до рекомендацій, розроблених місією Пета Кокса, Регламент парламенту потребує докорінних зміг. Зокрема, це стосується й організації роботи в п’ятницю. «Проведена важка робота апарату законодавчого органу за участю заступника глави парламенту Оксани Сироїд і вже підготовлено законопроект, який фундаментально змінює Регламент, — сказав Андрій Парубій. — У середу, коли ми зустрічалися з головами груп і фракцій, домовилися обговорити цей документ, щоб вже наступного пленарного тижня його розглянути в сесійній залі». Оскільки попереду народних обранців чекають два пленарні тижні поспіль, документ мають можливість проголосувати за основу та в цілому, зауважив Голова Верховної Ради. Він поінформував, що в цьому законопроекті, зокрема, передбачається більш щільна дискусія із урядом. Поки що документ не зареєстровано в парламенті, оскільки розробники хочуть, щоб його підписали всі представники фракцій і голова Регламентного комітету, демонструючи спільну позицію. «У реформуванні парламенту ми повинні бути швидкими, ефективними та дієвими», — сказав Андрій Парубій.

Після перерви народні депутати із трибуни Верховної Ради виступили із нагальних питань.

Учора в парламенті вітали з днем народженням Владислава Голуба та Олексія Рябчина.

Цифри

У Фонд регіонального розвитку закладено три мільярди гривень. Ще мільярд передбачено як пряма субвенція на підтримку об’єднаних територіальних громад.

 

 

Оксана Продан, Оксана Юринець.

 

 

Денис Силантьєв, Василь Амельченко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.