стверджує головний позаштатний дієтолог МОЗ України Олег Швець
Люди, яким довелося жити в попередню епоху, добре пам’ятають дієтичні столи під різними номерами, які в обов’язковому порядку ще в 50-х роках минулого століття було введено в харчові меню лікарень, санаторіїв, пансіонатів. З усіх пострадянських країн вони, з’ясовується, найдовше затримались в Україні. І лише 26 грудня минулого року Мін’юст затвердив їх скасування. З цього, на перший погляд, ординарного й водночас все-таки історичного факту розпочалася розмова кореспондента «Голосу України» з директором ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ
України», головним позаштатним спеціалістом МОЗ України з дієтології Олегом ШВЕЦЕМ (на знімку).
— Олеже Віталійовичу, про дієтстоли просто забули чи вони донині залишались ефективним засобом лікувального та профілактичного харчування? Адже, судячи зі статистичних даних, воно зовсім не зайве для багатьох наших співвітчизників?
— Щодо гострої доцільності здорового харчування ви маєте рацію. Адже сьогодні в Україні понад 50 відсотків дорослого населення має зайву вагу. Чверть жінок і 14 відсотків чоловіків потерпають від ожиріння. А це і захворювання, і фактори підвищеного ризику.
Однак нічого спільного із сьогоднішніми підходами до харчування скасовані дієтстоли не мають. Тепер воно базується на принципі адекватності калорій, які споживає людина, витратам нею енергії протягом доби. Це перший принцип. Другий пов’язаний із балансом між основними групами продуктів — овочів, фруктів, цінних злаків, білкової їжі, молочних та кисломолочних, — який передбачає споживання всіх харчових речовин у необхідній кількості. У разі захворювання ця загалом здорова дієта підлаштовується під індивідуальні потреби людини. Якщо вона, приміром, не сприймає молочний цукор — лактозу, її обмежують, замінюючи молоко кисломолочними продуктами. Те саме стосується злакових білків тощо. Такі підходи наближають нас до розвинутих країн. Тут немає революцій, ноу-хау, наукових відкриттів, але це ефективна практика на засадах доказової медицини.
Ми зобов’язані волати в закликах про дотримання здорового харчування.
— Певною мірою так. Але визначальним є попередження неінфекційних захворювань. Нині це головна проблема охорони здоров’я, адже до цих недуг належать такі доволі підступні та небезпечні, як цукровий діабет, серцево-судинні, хронічні захворювання органів дихання, рак. Загалом у світовому масштабі вони зумовлюють понад 75 відсотків смертей. У нашій країні, зокрема, це майже півмільйона людей щороку.
Треба мати на увазі, що харчування є одним із чотирьох чинників ризику поряд із зло-вживанням алкоголем, палінням, низькою фізичною активністю. Отож у межах можливостей працюємо над розв’язанням цієї проблеми. А оскільки фінансове забезпечення недостатнє, концентруємося на найбільш перспективних та економічно прийнятних, за досвідом інших країн, напрямах.
— Яких саме?
— Їх два. Перший — скорочення споживання солі населенням. Наші співвітчизники, і про це вже писала ваша газета, роблять це в надмірних обсягах. За визначеною Всесвітньою організацією охорони здоров’я середньою щоденною нормою не більш як 5 грамів, ми очікувано вже перевищили 10-грамовий рівень. Торік спільно з Європейським бюро ВООЗ за ініціативою українського представництва ми підготували національну стратегію із скорочення споживання солі. Сіль — це насамперед підвищення ризику артеріальної гіпертензії. В Україні на неї страждають понад 12 мільйонів громадян. Це захворювання є головною причиною летальності. Тому обмеження споживання солі — те, що майже безплатно може дати дуже вагомі результати. Тут багато ще треба зробити, в тому числі інформувати населення про небезпеку споживання солі, особливо надмірної її кількості.
Потрібні комунікації не лише з журналістами, освітянами, медиками, але, що особливо важливо, і з виробниками продукції. Наприклад, з Асоціацією виробників хліба. Адже кожен наш співвітчизник споживає в середньому щодня 300 грамів цього продукту. Кожні 100 його грамів містять грам солі. Якщо вдвічі скоротити її вміст у хлібі, ми скоротимо споживання на півтора грама. А це майже 10 відсотків скорочення смертей від інсульту. Отже, як бачимо, можна отримати істотний ефект, але для цього потрібна системна робота не лише нашого центру, а й політиків, МОЗ, Міносвіти, Мінфіну, податківців.
— Які рекомендації нашим громадянам ви готові дати вже зараз?
— Насамперед обмежувати себе у споживанні продуктів, які пройшли технологічну обробку. Це ковбаси, тверді сири, консерви, кондитерські, хлібобулочні вироби тощо. Під час їх виготовлення для підсилення смаку додається значна кількість солі, цукру та жиру. Це, а також шалена реклама мотивують людей їсти ці продукти в надмірній кількості, що призводить до порушення обміну речовин в організмі.
Удома зі столу, за яким обідає родина, сіль треба прибирати. Замість неї варто застосовувати природні спеції, на-приклад, перець, зелень — усе, що може покращувати смак без додавання солі. У родинах, де є хворі на артеріальну гіпертензію, при приготуванні страв солити їх не треба, краще досолювати під час споживання в розрахунку пів чайної ложки на добу. Це, до всього, буде досить дієвим контролем. Тим паче що поміняти натрій-хлор у технологічному циклі на щось інше сьогодні неможливо. Необхідно пам’ятати і те, що є продукти, в яких сіль використовують як консервант. Це, приміром, солона риба, оселедці. У них уміст солі на кожні 100 грамів може перевищувати 10 грамів.
Треба мати на увазі, що харчування є одним із чотирьох факторів ризику поряд із зловживанням алкоголем, палінням, низькою фізичною активністю.
— У контексті розв’язання «сольової» проблеми мають бути різні підходи залежно від категорій населення?
— Авжеж. Слід ураховувати, що норми ВООЗ щодо споживання солі дітьми, яких в Україні 8 мільйонів, удвічі нижчі, ніж для дорослих. Тобто 2,5 грама. Тому в закладах громадського харчування слід споживати лише продукти, в яких низький уміст солі. Батьки, зокрема, мають знати, що, скажімо, бігмак у Макдональдсі містить близько 4 грамів солі. Отже, дітям його їсти не можна. На його упаковці, як на цигарках, має бути написано: «Дітям до 18 років заборонено». До того ж ми розуміємо, що бігмаком відвідини Макдональдса не обмежуються — до нього додаються картопля та соус. А це вже загалом понад 5 грамів солі.
Те саме стосується людей з артеріальною гіпертензією — їхня щоденна норма споживання солі також не повинна перевищувати дитячу. Менш як три грами на добу мають споживати солі відносно здорові люди похилого віку.
— Ви говорили про два напрями. А який другий?
— Це різке скорочення споживання нашим населенням транс-жирів. Тут ситуація, можливо, ще гірша. Особливо, що стосується кондитерських виробів. Транс-жирів дуже багато, і це дає можливість виробникам отримувати більше прибутку. Але транс-жир — дуже шкідливий інгредієнт. Звичайно, що його виключення із складу виробів і заміна на корисні жири, приміром, повернення до технологій виготовлення цукерок, які застосовувались 15 років тому, призведе до їх подорожчання. Та хіба здоров’я людей, у тому числі дітей, не дорожче?! І, вибачайте, цукерки не належать до продуктів першої необхідності, ними необов’язково ласувати щодня. Тим паче що щоденне споживання 100—150 грамів цих солодощів із транс-жирами рівноцінне запеклому палінню. До яких ризиків і за-
хворювань призводить захоплення ним, упевнений, говорити немає сенсу. Чого варті лише атеросклероз, рак та діабет!
Проведу таку аналогію. Вартість цигарок завдяки ефективному державному регулюванню зросла в рази. Однозначно, що це не мотивує людей до паління. Тому продаж цигарок упав на 30 відсотків за п’ять років. Те саме можна вчинити з цукерками: якщо вони подорожчають, приміром, удвічі, населення вживатиме їх менше. А отже, збережеться здоров’я.
— Транс-жири, сіль — ними перелік шкідливих речовин, які ми споживаємо, напевно, не обмежується?
— Небажаним також є насамперед цукор. Його вживання провокує виникнення серцево-судинних захворювань, небезпека від яких загальновідома. До речі, це наочно було продемонстровано під час досліджень у США. Зауважу, що громадяни цієї країни споживають цукру менше, ніж українці, відповідно і в них у рази нижча смертність від серцево-судинних недуг. Так от, під час експериментів доведено: людина, яка споживає щодоби понад 70 грамів цукру, має ризик смерті від серцево-судинних хвороб на 30 відсотків більший порівняно з тими, хто їсть менш як 50 грамів цукру. А українці, за даними Держстату, споживають щодня 100 грамів. Коментарі, як то кажуть, зайві.
В Україні є дефіцит йоду. Тому краще споживати йодовану сіль. Ми пропонуємо перейти саме на її стовідсоткове виробництво. Ні технологічних, ні фінансових проблем тут немає.
Слід також скорочувати споживання насиченого жиру — тваринного, який міститься у м’ясі, салі, молочних продуктах або пальмово-кокосовій олії. Ці продукти мають гірший профіль, ніж звичайні соняшникова, кукурудзяна, а тим паче оливкова олії. Звісно, це не означає, що від, скажімо, м’яса або сала слід відмовлятися повністю — вони для організму потрібні, але вживати, приміром, сала треба не більш як 20—30 грамів на день. Є потреба і в інших насичених жирах, навіть холестерині, однак незначна, набагато менша, ніж ми це собі дозволяємо.
— Наведена вами статистика насторожує і навіть жахає. Що ж робити, як, на вашу думку, повернути українське суспільство до здорового харчування?
— Провідна роль тут передусім належить кожній людині, родині, їх ставленню до власного здоров’я, здоров’я дітей. Саме на цьому рівні виховується розуміння важливості убезпечення себе від неправильного харчування, включаючи і переїдання. На допомогу має прийти також держава — за рахунок різних регуляторних та податкових важелів, активної соціальної реклами. А поки що, з огляду на її зміст та спрямування, нас найбільше турбує, на жаль, сплата податків. Чи багато їх отримаєш від серйозно хворих громадян?
Наступне. Я уже наголошував на ролі медиків, освітян, журналістів. Чому в нас не прийнято пропагувати здорове харчування і здоровий спосіб життя загалом на прикладах відповідального ставлення до цього відомих політиків, учених, громадських діячів, представників церкви? Слово знаних у суспільстві людей — найвагоміше і найпереконливіше. Тим паче що прикладів достатньо. Один із них — це добре відомо — президент Національної академії наук України академік Борис Євгенович Патон.
Отже, працювати тут потрібно нам усім, спільно турбуватися про здоров’я співвітчизників, української нації. Ми зобов’язані не просто агітувати і пропагувати, а, якщо хочете, волати у закликах про дотримання здорового харчування.
Розмову вів Віктор ЧАМАРА.
