Фермер Іван ЯКУБ назвав своє господарство музичним терміном – «Соната». І грає ним так, що його й депутатом обласної ради обрали. А в ній він не тільки питаннями аграріїв встигає займатися, але й активно відстоює права працівників Смолинського торфобрикетного заводу, що й знаходиться навіть не в його районі.

 

Фермерське господарство «Соната» вже багато років поспіль успішно працює на Великолиственських землях. У минулому році господарство збільшило cвої наділи за рахунок частини івашківських полів біля села Довгого та нині оформляє документи на частину Невклянських земель. З останніми, щоправда, доведеться попрацювати, бо дуже заросли самонасіяним лісом.

 

Ще з радянських часів голову Невклянської сільради жартома в районі називали вождем лісових народів – настільки там багато було хуторів і сіл в лісах.

 

– Сьогодні маємо трохи більше тисячі гектарівчверть із яких – нові наділи, які потребують додаткового обробітку та значних фінансових вкладень, – розповідає керівник господарства Іван Якуб.

 

Близько 40% полів засіяли ще восени озимими житом, пшеницею та тритікалеПісля зими стан сходів задовільний, погодні умови поки що сприяють.

 

Цієї ж весни на 300 гектарах посіяли люпин, який вже дав дружні сходи. Поступово досівають гірчицю, якої заплановано 200 гектарів. Трохи згодом фермери досіють 100 гектарів соняшнику.

 

Фермерське господарство Івана Якуба цьогоріч вносить новинку на наші поля – мікродобрива, що у формі листкового підгодовування мають дати зростання урожайності. Загалом же у ФГ«Сонаті» цьогоріч урізноманітнили надходження міндобрив, додавши до традиційних вітчизняних та білоруських, ще й значну частку добрив виробництва Євросоюзу.

 

Господарство дає роботу 15 місцевим жителямшестеро з яких – молоді, до 30 років.

 

«Здавалося б, хліб повинен дешевшати, бо паливо-мастильні матеріали та міндобрива дешевші, ніж торік. Однак податкизбори та орендна плата за землю збільшиться на 40%, що, відповідно, вплине і на вартість готової продукції», – скрушно говорить городянський фермер Іван Якуб.

 

Іван Миколайович впевнений, що майбутнє за невеликими місцевими господарствами, а не за за великими латифундіями, господарі яких жирують у лондонах чи на Кіпрі. Нещодавно він з колегами ініціював перед обласною владою цікавий проект розчистки зарослих земель, яких по області ще чимало і розчищати їх ніхто не поспішає. Фермери пропонують сплачувати мінімальну орендну плату за землі, які потребують розчищення, натомість зекономлені кошти вкладати безпосередньо у розчистку.

 

Василь ЧЕПУРНИЙ.

 

Чернігівська область.

 

Голос України