Минулої неділі в Тернополі вшановували пам'ять бельгійських солдатів, які брали участь у Першій світовій війні і загинули в боях на території області. Йдеться про легендарний бельгійський автобронедивізіон, більш відомий за своєю абревіатурою французькою мовою як АСМ. На Микулинецькому кладовищі вояки дивізіону поховані сто років тому. Тепер меморіал за допомогою бельгійської сторони оновили, встановили хрести, пам'ятну дошку двома мовами. На церемонії освячення були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгії в Україні Люк ЯКОБС, інші поважні гості.
Наприкінці 1914 року Бельгію повністю окупували німецькі війська. Проте знайшлися чотириста молодих добровольців, готових продовжити боротьбу. Їх зібрали в Парижі, оснастили на той час передовою автобронетехнікою і направили на допомогу військам царської армії Росії. Із Санкт-Петербурга бельгійці вирушили на фронт, перший бій прийняли під Збаражем на Тернопільщині, де й втратили кількох солдатів. Зиму 1916--1917 років перебули в Озерній Зборівського району. Тут їх застала звістка про більшовицький переворот. У Києві вони знайшли притулок у монастирі Михайлівського собору. Коли в лютому 1918-го столицю України зайняли більшовики, то відібрали в бельгійців бронетехніку, і вони змушені були повертатися додому потягами. До того ж шлях був тривалий: через Росію, Китай, США. Додому повернулися лише влітку 1918 року.
У Бельгії шанують подвиг молодих співвітчизників. Про цю кампанію АСМ створили заснований на історичних фактах художній фільм "Cafard", який продемонстрували в "Палаці кіно" за присутності режисера стрічки Яна БЮЛЬТИЛА. В "Українському домі "Перемога" розгорнули дві виставки: "Бельгійський автобронедивізіон в Україні під час Першої світової війни" та "Перша світова війна у загальних рисах" за матеріалами, наданими Посольством Бельгії. Тернопільський історик і дослідник Першої світової Сергій ТКАЧОВ розповів, що до цих подій йшли десять років: вивчали історію, відшукували імена солдатів, листувалися з працівниками Посольства. Він мріє про те, щоб українці побачили 200 тисяч фотографій із Галичини та 250 листівок, які залишилися а альбомах бельгійських військових.
-- Тут полягли молоді солдати, яким ще б жити й жити, -- сказав під час відкриття оновленого меморіалу Люк Якобс. -- Ця пам'ять належить двом народам, і це є хорошою можливістю показати, що Бельгія та Україна й сьогодні підтримують одна одну.
Про найцінніше -- людське життя і мир говорили міський голова Тернополя Сергій НАДАЛ і заступник голови обласної ради Любомир КРУПА. Особливо актуально це звучить для України сьогодні, коли доводиться воювати проти агресора. Як робили це сто років тому 400 відважних бельгійців.
Людмила НАКОНЕЧНА.
Тернопільська область.
