Їдучі по шосе Київ—Варшава, на межі Рівненської і Волинської областей подорожні завжди звертають увагу на величні споруди атомної електростанції — градирні. Якщо над ними в’ються хмаринки пари — значить, реактори в роботі. Велетенські вежі призначені для охолодження води, яка вже забрала зайве тепло з атомного серця станції. Навіть на відстані — а до РАЕС з добрий десяток кілометрів, вони вражають своїми розмірами.
Атомні електростанції потребують багато води. Недарма їх будують біля великих річок, озер і, навіть, морів. Рівненська АЕС споруджена на річці Стир. Минулого року через аномально сухе літо виникли певні побоювання стосовно забезпечення станції технологічною водою. Аби убезпечити себе від несподіванок, енергетики вирішили потурбуватись про створення її запасу. Саме цій проблемі була присвячена нарада, яка нещодавно відбулася на РАЕС. Розглядалося питання про зведення гідротехнічної споруди поблизу водозабору станції, яка б у засушливий період підпирала течію Стиру і створювала необхідний запас води.
Готуючись до наради, керівники станції побували на одній із подібних споруд, що на річці Горинь в селі Воскодави Гощанського району. Начальник Рівненського обласного управління водних ресурсів Сергій Васильєв розповів, що шлюз-регулятор було споруджено в 1998—1999 роках, щоби мінімізувати негативні наслідки впливу на навколишнє середовище водозабору міста Рівне. Адже внаслідок інтенсивного забору, а щодоби насоси вичерпували з-під землі понад 50 тисяч кубометрів води, різко понизилися рівні ґрунтових вод, сухими стали сільські криниці, в землі утворилися глибокі тріщини. Щоб уникнути цих негативних явищ, планувалося спорудити п’ять таких шлюзів-регуляторів, створити сорок ставів, провести реконструкцію меліоративної системи. Проте через складну економічну ситуацію в Україні проект реалізувати повністю не вдалося. Однак навіть один шлюз на річці значно покращив екологічну ситуацію в регіоні. Що-правда, треба брати до уваги й той факт, що в останнє десятиріччя значно зменшилися забори води з підземних горизонтів.
Тож за перший умовний орієнтир взято саме споруду на Горині. Вона дала змогу забезпечити перепад рівнів у ріці на 1,7 метра, підпір води приблизно на дев’ять кілометрів вище по течії. Такі умови поки що влаштовують керівництво АЕС.
Присутній на зустрічі начальник Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук зауважив, що варто уникнути прокладання під’їзного шляху до проектованої споруди з лівого — заплавного — берега річки Стир, оскільки це може спричинити небажаний підпір води під час проходження повеней і паводків.
На нараді порушувалося і питання забезпечення судноплавства річкою Стир. Головний інженер проекту інституту «Гідротехпроект» (м. Харків) Сергій Сук запевнив, що проблем із забезпеченням судноплавства не повинно виникати, так само як і з відтворенням рибних запасів.
Оскільки в період великої води шлюз буде відчиненим, а закриватиметься лише в засушливий період, коли судно-плавство на ріці й так важко було забезпечити. Говоримо про це в минулому часі, бо вже півтора десятиліття Стиром, як і Горинню, не ходять судна. Проте надія, що вантажні чи пасажирські перевезення з часом відновляться, ще є.
Певним акумулятором води для Стиру є Хрінницьке водосховище, розташоване по течії на півсотні кілометрів вище Луцька. Однак доплив води від нього до забору РАЕС триває 10—14 днів. Водойма об’ємом у кілька десятків мільйонів кубічних метрів фактично не має господаря, якщо не вважати таким малопотужне комунальне підприємство «Стир», у райцентрі Демидівка. Проблема серйозна, оскільки нижче сховища розташовані Луцьк, райцентр Рожище, містечко Колки, кілька десятків сіл.
Варіант спорудження резервної водойми, про який теж згадували фахівці, було відкинуто з огляду карстових явищ, які спостерігаються в районі електростанції. Однак, зважаючи на початкову стадію проробки пропозицій до технічних умов проекту, поки що робити остаточні висновки передчасно. Хоча зрозуміле одне: станція має отримати додаткові можливості для забезпечення її водою.
Кузнецовськ
Рівненської області.
Дискусія довкола майбутнього проекту була цікава і продуктивна.
Фото автора.
