Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича виповнилося 150 років. Вона одна з найстаріших в Україні: майже одночасно такі заклади було відкрито в Києві та Кам’янці-Подільському.
Про те, чому влада пішла на це, можна судити вже з тодішньої назви: Житомирська російська публічна бібліотека. Поштовхом до її створення стало друге польське повстання 1863—1864 років. Влада прагнула поширити серед населення освіту на засадах російської народності і запобігти можливості ополячення жителів регіону, що «відбувалося внаслідок читання польських книжок через брак російських». Волинський губернатор Юрій Подгоричані-Петрович писав у звіті про стан справ у губернії за 1878 рік, що заснування в Житомирі російської публічної бібліотеки в той час, коли в краї переважала польська мова, мало величезне значення. Водночас ішлося і про протидію українофільству: за три роки до відкриття бібліотеки було видано сумнозвісний Валуєвський циркуляр.
Бібліотека спершу розміщувалася у флігелі будинку губернатора. Через три десятиліття для неї спорудили спеціальний будинок. Тепер у ньому обласна бібліотека для дітей. А обласна наукова 1979 року переїхала до спеціально збудованої для неї п’ятиповерхової будівлі в центрі міста, де зустрічає читачів і понині.
З нагоди ювілею в кожному з відділів бібліотеки відбувалися різні заходи: ерудит-шоу, поетичне караоке, медіа-гра тощо. Про поважний вік бібліотеки нагадувала виставка «Книги — ровесники бібліотеки». На дітей чекав конкурс малюнків на асфальті «Мій улюблений книжковий герой». Був також і концерт з промовистою назвою «Подарунок від читачів».
Житомир.
