Депутат Вінницької облради Василь Сколотяний захищає рідну землю замість загиблого земляка, друга дитинства Володимира Сльоти. Володимир служив у батальйоні «Айдар», загинув восени 2014-го на Луганщині. Ідентифікувати його було непросто, бо боєць —сирота...
Прощалися з Володимиром Сльотою на траурному мітингу у Старобільську. Він був похований у цьому місті у могилі невідомого героя. Після мітингу волонтери разом із головою Всеукраїнської спілки учасників бойових дій та волонтерів АТО вінничанином Анатолієм Сливінським перевезли останки загиблого на малу батьківщину — у село Кожухівка Теплицького району на Вінниччині. Там земляки провели «айдарівця» в останню путь.
Василь Сколотяний у телефонній розмові розповів кореспонденту «Голосу України», як вдалося ідентифікувати загиблого друга. Він привозив із дому особисті речі Володимира, зокрема, станок для гоління, одяг, але це не дало результату. Допоміг недопалок. Його знайшли у будинку Сльоти. Завдяки цьому експерти ідентифікували тіло загиблого.
— Після закінчення школи наші шляхи розійшлися, — продовжує Василь Сколотяний. — Зустрілися через 20 років на Майдані, під час Революції Гідності. В один із гарячих днів у Володимира згоріли всі документи. Він довго відновлював їх, коли повернувся в село. Я очолював «Народну самооборону» нашого Теплицького району. Володя став одним з найближчих помічників. А потім пішов добровольцем в АТО.
Василь спершу був волонтером, здійснив 57 рейсів на схід. Не раз заїжджав до друга. У день його загибелі теж був на Донбасі. Добратися до місця дислокації підрозділу Володимира не мав можливості — там тривали бої. Вдалося поговорити по телефону. На жаль, та розмова стала останньою. Пізніше дізнався, що Володимир з побратимами потрапили у засідку. Врятуватися вдалося тільки одному бійцю. Він розповів, як загинули «айдарівці». Сталося це 5 вересня 2014-го. Обгорілі тіла одразу не вдалося упізнати. Півтора року знадобилося, щоб повернути останки друга на малу батьківщину.
Під час виборчої кампанії Василь Сколотяний уже був на передовій (до подій на сході він працював виконробом, потім став підприємцем). За нього агітувала довірена особа. Каже, земляки й без агітації знають, хто чого вартий. На сесію приїжджав тільки двічі — у день відкриття роботи новообраної ради і ще на одне засідання. Каже, мало не щодня телефонують люди. «Можливо, тому, що знають, що навіть з передової допоможу вирішити питання, — продовжує Василь. — Беру телефон — і керую. А що робити? Люди ж просять. Часто допомагають наші «самооборонівці». Буває, спрацьовує авторитет «атовця». Знаєте, тут, все простіше: по один бік ми, по інший — ворог. Дома з чиновниками складніше воювати».
Дома на нього з нетерпінням чекають дружина і донечка. По телефону щоразу заспокоює їх, просить не хвилюватися за нього. Каже, ну як він може повернутися без перемоги!
Вінницька область.
Депутат Вінницької облради Василь Сколотяний зі зброєю в руках захищає рідну землю на Донбасі.
Фото надано автором.
