На Запоріжжі налічується 3378 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. За останній рік ця цифра зросла. Причиною стало переселення дітей, разом з опікунами, із районів, охоплених війною. Дуже добре, що практично 86 відсотків уже проживають у прийомних сім'ях. Найкраще цю справу поставлено в Енергодарі, Михайлівському, Приазовському та Гуляйпільському районах.
Як і раніше -- найголовнішою проблемою залишається забезпечення сиріт житлом. До інформації про 125 тисяч гривень, виділених в області на вирішення цієї проблеми, з огляду на 1,5 тисячі сиріт, не можна ставитися серйозно. І виходить, що коли останні -- ще діти, то без допомоги їх ніхто не залишить. Втім, із 18 років настає доросле життя, а це, в кращому разі, -- на якийсь час -- гуртожиток професійного ліцею. Де вже зовсім інші підходи і стандарти. А далі як хочеш, так і живи. Це добре, коли прийомні сім'ї -- це справжні родини, у яких і батьки, і діти пов'язані душевним теплом. І потрібно низько вклонитися тим прекрасним людям, які не полишають своїх вихованців, прилаштовують їх до реалій сучасного життя. Втім, буває і так, що це лише бізнес, з його конвеєром. У якому дорослі діти вже ніякого інтересу не становлять. Та само історія з інтернатами для дітей з вадами розвитку -- їх до тих же 18 років виховують, навчають, всіма силами дають зрозуміти, що вони такі, як усі. А далі -- знову гуртожиток ліцею, молоді люди просто губляться в тому жорсткому, коли не ворожому до них, дорослому житті.
Леонід СОСНИЦЬКИЙ.
Запорізька область.
