«Щоб досягти перемог, потрібно багато працювати»

29 квітня 2016 352

Уже влітку цього року станемо свідками головних змагань чотириріччя — Олімпіади в Ріо-де-Жанейро. Хоч би хто що казав, але Україна має своїх фаворитів на поїздку до Бразилії. Одна з головних надій — жіноча команда з фехтування на шпагах. На етапі світового Кубка в Буенос-Айресі дівчата гарантували собі путівку на Олімпіаду. Сьогодні наша розповідь про одну з лідерок команди, олімпійську чемпіонку Лондона 2012 року в особистих змаганнях Яну Шемякіну.

Шлях до перемог для спортсменки розпочався, коли на неї звернув увагу тренер Андрій Орліковський. Талант наставника, помножений на неймовірну працьовитість дівчини, невдовзі дав чудові результати на фехтувальних доріжках.
Яна стрімко ввійшла до когорти найкращих фехтувальників країни: стала наймолодшою чемпіонкою континенту. Шпажистка зі Львова тріумфально перемагала на найпрестижніших світових та континентальних першостях серед кадетів та серед юніорів. Такої колекції нагород (10 медалей різного ґатунку) не вдалося зібрати жодній ровесниці-фехтувальниці.
— Це тільки на перший погляд фехтування здається легким і видовищним. Насправді це складний вид спорту. А щоб досягти перемог, потрібно багато працювати, — каже Яна Шемякіна. — Я тренуюся по шість годин щодня за будь-якої погоди: вранці обов’язково бігаю крос, плаваю і тільки після такої розминки беру до рук шпагу. Багато спортсменів не витримують такого темпу і сходять з фехтувальної доріжки після першої невдачі. Іноді через прикрі помилки під час турніру і справді хочеться все кинути й забути. Але це не мій шлях — не належу до слабких людей. Якщо у когось через поразку опускаються руки, то для мене невдача — це стимул, який змушує працювати наполегливіше.
На своїй першій Олімпіаді в Пекіні 2008 року Яна не змогла впоратися з емоціями і в 1/16 фіналу сенсаційно поступилася спортсменці з Панами. Для дівчини і її наставника невдалий виступ став не просто розчаруванням, а серйозним уроком, який змусив детально аналізувати причини поразки. А вони мали передусім психологічний характер, чим суперники дуже спритно користуються. Вивести з рівноваги спортсмена, каже Яна, досить просто.
Після Пекіна фехтувальниця вчилася абстрагуватися й не піддаватися на провокації. Уже в Лондоні в 2012 році вона викинула з голови весь негатив, залишила тільки настанови тренера. Яна зізнається: пам’ятала лише про те, що має ухилитися від удару шпаги суперниці й уколоти її в ногу. Так вона перемогла фаворитку з Німеччини Брітту Хайдеманн в овертаймі.
Нещодавно на останньому ліцензійному Кубку світу в столиці Аргентини Буенос-Айресі Яна і компанія посіли четверте місце, завдяки чому піднялися на сьоме місце в рейтингу шпагових команд. У матчі за вихід до топ-8 наша команда обіграла конкуренток-француженок за ліцензію 45:34, а потім виграла у другого номера рейтингу — команди Китаю — 38:31. Окрім головної зірки команди Яни Шемякіної, путівку на Ігри здобули Олена Кривицька, Анфіса Почкалова та Ксенія Пантелєєва.
Яна мріє уже в Бразилії вибороти «золото» в особистих і командних змаганнях. «Здобути ще одну олімпійську перемогу в індивідуальній першості дуже круто, і у фехтуванні це мало кому вдається. Однак мрію ще вибороти медаль у командних змаганнях, щоб мої подруги також відчули смак олімпійської перемоги, вписали свої імена в історію спорту», — підсумувала вона.

Досьє «Голосу України»

Яна Шемякіна (на знімку) народилася 5 січня 1986 року у Львові. Вага — 58 кг, зріст — 175 см. Заслужений майстер спорту. Спеціалізація — шпага. Освіта вища. Випускниця Львівського державного університету фізичної культури. Представляє фізкультурно-спортивне товариство «Динамо». Наставник — заслужений тренер України Андрій Орліковський. 2002 року стала переможницею першості світу серед кадетів. Чемпіонка Європи 2004-го, 2005 року серед юніорів. Переможниця в особистому заліку і бронзова призерка у командних змаганнях чемпіонату Європи 2005 року. У 2007-му стала дворазовою чемпіонкою Всесвітньої універсіади у Бангкоку. Володарка «золота» Універсіади-2009 в Белграді. Бронзовий призер чемпіонату Європи-2009. У 2012-му здобула найвище досягнення у своїй кар’єрі — золоту медаль XXX Олімпійських ігор у Лондоні. Має державні нагороди: ордени «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів (2012-й та 2015-й відповідно) та орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2007). Хобі — література, музика. Заміжня.

Цитата

Старший тренер жіночої національної команди з фехтування Андрій Орліковський:
«Олімпіада — змагання особливе, з яким не може зрівнятися жоден турнір. Зрозуміло, що Яна Шемякіна хоче після «золота» Лондона ще раз зійти на п’єдестал пошани. Та й інші дівчата про таке мріють. Тим паче, в особистих змаганнях у нас буде аж три представниці, а отже, є втричі більше шансів здобути нагороду, а можливо, й не одну. Але, зрозуміло, командну ліцензію ми вигравали не для того, щоб бути в Ріо статистами. Хоча розуміємо, що вибороти медалі буде неймовірно важко. Коли ти проходиш такий жорсткий відбір, як боротьба за олімпійські ліцензії, то вже на самі Ігри їдеш з думками лише про медаль, бо інакше навіщо було усе це терпіти і переносити. Для спортсменів Олімпіада — це не туристична прогулянка».

Довідково

9 квітня в Київському національному академічному театрі оперети відбулася ювілейна церемонія «Герої спортивного року-2015». Українські фехтувальники теж не залишилися осторонь. Варто зазначити, що в номінації «Найкраща команда» всі три претенденти на перемогу були представниками Національної федерації фехтування — жіночі збірні з фехтування на шпагах (Яна Шемякіна, Анфіса Почкалова, Ксенія Пантелєєва, Олена Кривицька) і шаблях (Ольга Харлан, Олена Кравацька, Аліна Комащук, Олена Вороніна, Ольга Жовнір, Галина Пундик), а також чоловіча збірна з фехтування на шпагах (Богдан Нікішин, Дмитро Карюченко, Максим Хворост, Анатолій Герей).