У грудні минулого року на Сумщині відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань транспорту. Ініціював його проведення член комітету, народний депутат—мажоритарник від області Олександр Сугоняко. Він вважає, що після агресії з боку Росії Сумщина опинилася ніби у транспортному «тупику». Територією регіону пролягають міжнародні траси у північно-східному напрямку, розвивати які сьогодні немає жодного сенсу. Навіть навпаки: коли нападає ворог, доцільно перекопувати шляхи, що ведуть у напрямку його позицій, та підривати мости.

Попри все за долю принаймні двох автошляхів сумчани спокійні. Це магістралі загальнодержавного значення Суми—Київ—Юнаківка та Суми—Харків. Остання наполовину вбита, але всі розуміють, що їздити до нинішньої та колишньої столиць «трясучкою» начальство не захоче, а тому зробить усе можливе, щоб залатати на цих дорогах якнайбільше дірок. За словами начальника Служби автомобільних доріг у Сумській області Івана Романюка, вже погоджено виділення із держбюджету на ремонт цих трас 64 млн. грн. Однак із 7200 км автомобільних шляхів на Сумщині 5100 км становлять дороги місцевого значення, і саме їх стан викликає найбільшу тривогу. Багато де дороги із твердим покриттям фактично зникли, бо асфальт перетворився на суцільну вирву без кінця-краю.

По ямах навіть на той світ

Дороги місцевого значення стали однією з найгостріших проблем для місцевих керманичів на Сумщині: мабуть, це одна з ознак наближення децентралізації. У кожного з голів територіальних громад своє бачення шляхів та способів нормалізації ситуації. Далеко не завжди це бачення збігається із громадською думкою. У Сумах, наприклад, місцеві мешканці обурені станом дороги до 40-ї підстанції. Кілька кілометрів — суцільна дірка замість твердого покриття, яка під час дощів заповнюється водою. У районі відкрили новий цвинтар, і коли навіть на той світ не можна доїхати з комфортом — це вже занадто. Сумський активіст Григорій Тімченко каже, що підприємцям, котрі працюють у промзоні неподалік 40-ї підстанції, пропонують скинутися, назбирати 9 млн. грн. і на ці кошти відремонтувати дорогу. «Але ж у промзоні працює майже 2 тисячі осіб, — підрахував Г. Тімченко. — Лише податку з доходів фізичних осіб вони сплачують до місцевого бюджету щонайменше 20 млн. грн. на рік. Якби влада інвестувала трохи коштів у ремонт дороги, це стимулювало б розвиток бізнесу, і міський бюджет мав би значно більше надходжень».
Тим часом на благоустрій дороги до 40-ї підстанції у сумському бюджеті на 2016 рік передбачено лише мільйон гривень. Наприкінці березня міськрада розподілила так званий вільний залишок минулого року і додала на ремонт сумських доріг 23 млн. грн., але «дорога на той світ» серед них не значиться.

Хто везе, того і запрягають

Одна з найважчих ситуацій на дорогах Сумщини — у Ямпільському районі. Це «тупик тупика», крайня північ області. Минулого року на експлуатаційне утримання шляхів загального користування тут використали лише 2,6 млн. грн. На місцеві дороги пішла взагалі смішна сума: лише 82 тис. грн. На ці кошти засипали деякі ями гравієм та провели грейдування. Нинішнього року краще не буде: на ремонт доріг у райцентрі, наприклад, Служба автомобільних доріг в області хоче виділити лише 9,3 тис. грн. Тим часом більшість шляхів було прокладено у Ямпільському районі ще 40—50 років тому.
У Буринському районі голова райради Євген Рябоконь побував у Дяківці, де у приміщенні сільради провів нараду. Головне питання, яке там обговорювали, — стан місцевих доріг та способи їх ремонту. На нараду було запрошено керівників сільгосппідприємств, які господарюють на території району. Їм запропонували скинутися по 100 грн. з кожного гектара: якщо, наприклад, ти обробляєш тисячу гектарів, маєш пожертвувати на ремонт доріг 100 тис. грн. Бо що більше у тебе землі, то важчий вантаж перевозять твої автомобілі і вони більше розбивають дороги.
— У нашому районі дорогами можна назвати лише 10 відсотків того, що називається цим словом, — каже голова Сумської райдержадміністрації Геннадій Дорошенко. —  Все решта насправді не дороги, а лише напрямки.
Г. Дорошенко каже, що досі не знає, скільки бюджетних коштів виділено цього року на ремонт доріг у Сумському районі.
— Я розмовляв на цю тему з облавтодором, телефонував до Укравтодору, але мені ніде не назвали цифр, — стверджує голова РДА. — Такого ще ніколи не було.
У Сумському районі, щоб хоч трохи полагодити дороги, також звертатимуться до сільгоспвиробників. У Северинівку, наприклад, заходить потужний інвестор, котрий будуватиме в селі великий тваринницький комплекс. Від нього вже надійшло 5,7 млн. грн., частину яких використають на ремонт дороги.
Такий підхід до розв’язання проблеми поділяє і голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко. На нещодавній нараді він вказав керівнику Шосткинського району на те, що той недостатньо працює із місцевими сільгоспвиробниками. Голова ОДА наголосив, що стан доріг постійно погіршується через перевезення сільськогосподарської продукції, зокрема, через перевищення вагових обмежень.

Підхід треба змінювати

Кілька місяців тому обласна влада проголосила, що на Сумщині створюватиметься Фонд ремонту доріг. На запитання про долю цього проекту перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Марченко чіткої відповіді не дав, але начальник Служби автомобільних доріг в області Іван Романюк повідомив, що такого фонду досі немає і не відомо, чи він колись буде. Після цього було названо кілька перешкод, які заважають цьому процесу.
Звичайно, залатати за рахунок сільгосппідприємців хоча б найбільші ями на дорогах значно простіше, ніж розв’язати проблему глобально і комплексно. Українські сільгоспвиробники сьогодні — одні з небагатьох, з кого ще щось можна взяти. Тим часом на Сумщині сільгоспвиробники розбивають дороги значно менше, ніж, скажімо, нафтогазовидобувники, але ті вже два роки не платять області на відновлення інфраструктури ні копійки. Можливо, саме з їхнього внеску і треба започаткувати обласний Фонд ремонту доріг.

Сумська область.

 

 

Після критики, у тому числі і в «Голосі України», Сумський міськвиконком розпорядився ліквідувати «центральну калюжу», у якій креативні городяни плавали на надувних матрацах.

Фото автора.