На Запоріжжі налічується 3378 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. За останній рік ця цифра зросла. Причиною стало переселення дітей, разом з опікунами, із районів, охоплених війною. Дуже добре, що практично 86 відсотків дітей вже проживають у прийомних сім’ях. Найкраще ця справа налагоджена в Енергодарі, Михайлівському, Приазовському та Гуляйпільському районах.
Як і раніше, найголовнішою проблемою залишається забезпечення сиріт житлом. До інформації про 125 тисяч гривень, виділених в області на розв’язання цієї проблеми, з огляду на 1,5 тисячі сиріт, не можна ставитися серйозно. І виходить, що коли останні — ще діти, то без допомоги їх ніхто не залишить. Утім, з 18 років настає доросле життя, а це, в кращому випадку, — на якийсь час — гуртожиток професійного ліцею. Де вже зовсім інші підходи і стандарти. А далі, як хочеш, так і живи. Це добре, коли прийомні сім’ї — це справжні родини, у яких і батьки, і діти пов’язані душевним теплом. І потрібно низько вклонитися тим прекрасним людям, які не полишають своїх вихованців, прилаштовують їх до реалій сучасного життя. Але буває і так, що це лише бізнес, з його конвеєром. У якому дорослі діти вже нікого не цікавлять. Та ж історія з інтернатами для дітей з вадами розвитку — їх до тих же 18 років виховують, навчають, всіма силами дають зрозуміти, що вони такі, як усі. А далі — знову гуртожиток ліцею, молоді люди просто губляться в тому жорсткому, коли не ворожому до них, дорослому житті.
Запорізька область.
