Після заборони російською юстицією Меджлісу його глава Рефат Чубаров покладає надії на підтримку міжнародної спільноти. Саме тому він прибув до Берліна, де відбулися зустрічі з політиками, експертами, представниками громадських організацій у Бундестазі, відомстві канцлера, Міністерстві закордонних справ та Німецькому товаристві зовнішньої політики.
Хоч Росія і вдає, що ввела Меджліс до списку заборонених організацій і релігійних громад через начебто його «екстремістську діяльність», але насправді це — наступ Москви на права і свободи корінного населення Криму та надання окупаційній владі півострова можливості карати невдоволених нею. Саме таких висновків доходили німецькі учасники дискусій — дослідники цієї проблеми, експерти та політики.
Офіційний Берлін засуджує заборону діяльності Меджлісу, вважаючи її новим рівнем дискримінації кримських татар. Представники офіційних кіл занепокоєні утисками корінного населення анексованого Росією півострова, що може потягнути за собою відчуження та ізоляцію їх від інших мешканців Криму.
«Але чи ця ситуація — несподіванка, принаймні для фахівців та експертів? Відомий дослідник Криму і проблем кримськотатарського народу, доктор Місте Хоттопп-Ріке, директор Інституту Кавказу, Татарики і Туркестану (Магдебург—Берлін), стверджує, що такий розвиток подій давно був передбачуваний: «Науковці-туркологи, Меджліс, численні дослідники попереджали про можливу анексію Криму».
На думку доктора Місте Хоттоппа-Ріке, цьому сприяла колишня політика Києва щодо Криму, недбале ставлення до розбудови його інфраструктури та ще багато чинників, котрі стали причиною невдоволення російськомовного населення півострова.
Нинішня кримська реальність — заборона діяльності ЗМІ, правозахисників, недержавних організацій, у тому числі Меджлісу. А відтак кримських татар практично поставили поза законом: вони мають мовчати, інакше — покарання. Тож репресії лише розпочинаються.
Такої думки і керівник міжнародної організації «Товариство захисту пригноблених народів» Сара Райнке. Так, каже вона, Росія учинила свавілля, оскільки для заборони Меджлісу вона не мала правових підстав. Але й німецькі політики, усвідомлюючи, що Меджліс позбавлено усіх прав, на жаль, не відреагували на відверту нахабність Кремля. А про очікування кримських татар на підтримку, годі й казати...
Голова Меджлісу Рефат Чубаров закликав розв’язувати «кримське питання» зусиллями міжнародної спільноти, виключаючи силовий спротив. Водночас він застеріг, що в своєму намірі знищити сам дух кримськотатарського народу Росія удається до будь-яких прийомів, аби приспати пильність Заходу в своїй репресивній політиці.
Одна з найгостріших тем дискусій стосувалася стратегії України щодо повернення Криму. На думку Рефата Чубарова, її не існує. Щоправда, є доручення Президента стосовно цього, але стратегії, на жаль, немає. Голова Меджлісу повідомив, що недавно Президент ініціював створення майданчика для діалогу щодо Криму під назвою «Женева-плюс». Але справа поки що не рушила з місця.
Тим часом Меджліс кримськотатарського народу, каже Рефат Чубаров, пропонує інший формат: зробити питання Криму питанням Мінських угод, де йшлося б про те, що їх завданням є відновлення територіальної цілісності України. «Там немає Криму. Ми вважаємо, що Україна, спираючись на це завдання, могла б конкретизувати кінцеву мету Мінських угод. Про це члени Меджлісу говорили з багатьма західними лідерами та політиками, представниками Європарламенту і Єврокомісії. Та їхнє ставлення до Мінських угод таке, як до «священної корови». Хоч вони знають, що зрештою від неї не одержать ні молока, ні м’яса...
Берлін.
Під час зустрічі в Берліні. Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, депутат Бундестагу від Партії зелених Мануель Саррацін, голова Меджлісу Рефат Чубаров, російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер..
Фото автора.
