Закон України
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до пункту 3 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2006 р., № 51, ст. 519; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78; 2014 р., № 20-21, ст. 745; 2015 р., № 49-50, ст. 454) такі зміни:
1. Абзац третій викласти в такій редакції:
«Військовослужбовцям, які направляються до санаторно-курортного закладу для продовження лікування відповідно до висновку військово-лікарської комісії після стаціонарного лікування в госпіталі, путівки надаються безоплатно».
2. Після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«У разі направлення до санаторно-курортного закладу для продовження лікування після стаціонарного лікування в госпіталі військовослужбовця, який за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги відповідно до висновку військово-лікарської комісії, особі, яка його супроводжує, безоплатно надається путівка до цього санаторно-курортного закладу без права лікування.
Особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід І групи та особа, яка не досягла 16-річного віку».
У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України П. ПОРОШЕНКО.
м. Київ,
12 квітня 2016 року.
№ 1079-VІІІ.
