Чи справді вони поліпшують стан шляхів?
Що таке проблемні дороги? Відповідь на це запитання не така однозначна, як може видатися на перший погляд. Бо для пішохода чи водія це, насамперед, ями та вибоїни, по яких не можна ні проїхати, ні перейти. Для місцевої влади — вічний головний біль. Адже щоразу їх потрібно латати, ремонтувати, будувати, а грошей на це ніколи не вистачає.
Але саме вони, оті розбиті, понівечені шляхи, всім набридле бездоріжжя, можуть бути справжньою золотою жилою. Головне — знайти доступ до неї. Кілька «дорожніх» скандалів, котрі останнім часом спалахнули на Хмельниччині, можуть слугувати підтвердженням цього.
Усе розпочалось із того, що минулої осені народний депутат Єгор Соболєв звернувся до Державної фінінспекції в області з проханням перевірити державні закупівлі Службою автомобільних доріг Хмельниччини. Коли ревізори це зробили, то виявили, що при утриманні та ремонті доріг державного значення була завищена вартість ремонтно-будівельних робіт на кілька сотень тисяч гривень. І це після перевірки використання лише незначної частини коштів від загальної суми, виділених на ремонтні роботи в краї.
Такою була думка фінінспекторів. Служба автомобільних доріг, яка виступає замовником, і безпосередній виконавець в особі однієї із фірм із такими висновками не погодились. Тому акт перевірки фінінспекторів був підписаний із запереченнями, з’явились скарги на дії ревізорів. Ті ж, у свою чергу, теж звернулись до різних правоохоронних органів, аби вони не тільки розібрались у тому, чи справді бюджетні кошти пішли на ремонти доріг, чи ні. А ще — аби захистили їх у професійній діяльності, бо, виявляється, далеко не всім сподобалась така ревізорська активність... Словом, усі класичні ознаки скандалу.
Необізнаній людині важко розібратись у довгих посиланнях на різні статті законів та законодавчих актів, що фігурують у цій справі. Ще важче визначити, хто ж насправді правий. Але, судячи з того, що в цьому скандалі стільки суперечностей, можна лише здогадуватися, скільки риби і хто виловив у цій каламутній воді.
Негласна монополія
Кілька останніх років в області простежується доволі помітна і стабільна тенденція саме на ринку дорожньо-ремонтних робіт. З одного боку, все начебто прозоро й відкрито. Особливо коли йдеться про державні кошти. Адже бюджет виділяє їх на дороги, а на місцях проводяться відкриті тендери на виконання робіт.
Формально все так і є. Але керівник Держфінінспекції Володимир Крупа привселюдно на колегії ОДА повідомив і таке:
— На Службу автомобільних доріг були виділені великі кошти — понад сто мільйонів. І державне підприємство Служба автодоріг отримало 10 мільйонів гривень, а приватні підприємства — більше ста мільйонів. Я буду розбиратися з цим питанням, лише прошу підтримки в правоохоронних органів.
Справді, чому так трапляється, що за державні кошти не вдається підтримати державне підприємство? Навпаки, вже не перший раз воно повідомляє про свою вкрай складну фінансову ситуацію, працівники скаржаться на затримки у зарплаті. Натомість із завидною стабільністю тендери виграють приватні фірми.
І тут були б доречні такі аргументи: працюють швидше, виконують роботи якісніше, витрачають кошти економніше...
Але чому ж тоді ревізори кажуть: замовник обмежив коло учасників процедури закупівлі та позбавив можливості низку суб’єктів господарювання надати свої пропозиції. Це цитата із коментаря ревізорів щодо заперечення замовника на їхні акти перевірки. Тобто виходить, не такий він вже прозорий і відкритий шлях до коштів на ремонти доріг.
Чи, приміром, фініспектори твердять, що проведеними замірами не встановлено, що на одній із ділянок був висипаний щебінь, як того вимагає технологія, а між тим акт про виконання цих робіт і відповідна оплата між замовником та виконавцем були проведені. В результаті вартість робіт стала вищою більш як на півмільйона гривень. Тих самих бюджетних, що перейшли на рахунки приватної компанії.
Щоправда, чекати заперечення самих дорожників довго не довелось. І, зрозуміло, вони кажуть своє: все зроблено відповідно до технологічних вимог, а гроші витрачено за призначенням. То хто ж правий?
Державні кошти не шкодують
Можна було би розцінити все це як прикрий інцидент: мовляв, хто не помиляється? Але Держфінінспекція надає й іншу інформацію щодо результатів ревізії фінансово-господарської діяльності Служби автодору за три минулі роки. В ній йдеться про те, що встановлено порушення, які призвели до втрат на понад 1,4 мільйона гривень фінансових та матеріальних ресурсів. Так, згадується про договір, відповідно до якого одне із товариств мало збудувати за 1,1 мільйона гривень бюджетних коштів обхідну дорогу поблизу Дунаєвців. Але роботи не велися. Натомість фірма повернула Автодору 350 тисяч гривень. А решта грошей — просто зникла, бо товариство припинило свою діяльність і оголошене банкрутом.
Інші суми втрат менші — від 25 до 118 тисяч гривень. Та все одно дивує, як довільно витрачаються гроші на ту справу, яка вважається такою проблемною і вкрай потрібною. І це вже не просто враження, а прикрий факт: державні кошти ніхто не шкодує. А те, що від цього страждає кожен, чия нога ступає на розбиту дорогу або чиє колесо автомобіля стрягне у вибоїнах, нікого особливо не хвилює.
Ще в лютому обласна
Держфінінспекція звернулась із листом до управління СБУ, повідомляючи про те, що під час ремонту доріг було встановлено нецільове використання 3,5 мільйона гривень та незаконні видатки ще на півмільйона. Але досі ні підтвердження, ні спростування цих фактів немає. Невже нікому не цікаво, а які суми насправді «закопуються» у наші шляхи. І чому вони, ці шляхи, залишаються у більшості випадків у такому жалюгідному стані?
Знову про вічну проблему
Хоча сказати, що ремонтні роботи на автодорогах не ведуться, було б неправдою. На-приклад, на нинішній рік Кабмін виділив для Хмельниччини на ремонт доріг 104 мільйони гривень. Багато це чи мало? Якщо врахувати, що в області є понад сім тисяч кілометрів доріг різного значення і левова частка їх потребує капітального, поточного, ямкового чи взагалі будь-якого ремонту, — то це зовсім мало. Дорожники кажуть, що ця сума на рік мала би бути разів у десять більшою. Тому очевидно, що чекати на суттєве поліпшення стану шляхів не доведеться. У кращому випадку буде наведено порядок на окремих ділянках.
Але якщо подивитись на ці суми з точки зору виконавця робіт, то не так уже й мало. Відшукати гарантовані мільйонні замовлення, які оплачує держава, — мрія будь-якого виробничника. От тільки для кого вона стане реальністю?
Та й ще одне суттєве питання — коли? Адже виділені в бюджеті кошти — це ще далеко не ті реальні гривні, які надійшли на місця. До того ж потрібен час на проведення тендерів, визначення переможців... Одне словом, не виключено й таке, що гривні надійдуть у другій половині року. А то й наприкінці. Адже бувало, коли підрядник брався освоїти мільйонні суми буквально за кілька тижнів. Наперед було зрозумілим, що з таким обсягом робіт не справитись. Однак цей крок все-таки робили.
Для чого? Спробуйте здогадатись. Хіба можуть не прилипнути до рук мільйони, котрі пропливають повз якогось спритника. А те, чи будуть при цьому відремонтовані дороги, зовсім інша справа. Зрештою, погані дороги — це вже не просто давня, а вічна проблема. Тож усі питання з цього приводу риторичні. І відповідей на них уже давно ніхто не шукає.
Хмельницький.
Ірина КОЗАК.
Головна проблема поганих доріг — відсутність грошей на їх ремонт. Що далі від столиці, то важче їх знайти. Тому найбільше від бездоріжжя потерпають села, маленькі містечка та райцентри.
Фото з архіву автора.
ТИМ ЧАСОМ
Оновили шляхову розмітку
Як повідомив начальник Служби автомобільних доріг у Львівській області Руслан Кандибор, на шляху Західний обхід м. Львова наприкінці квітня оновили розмітку та смуги пішохідних переходів. Для роботи дорожники використали замість фарби холодний пластик та спеціальні люмінесцентні кульки, які під час руху в темну пору доби відбивають світло фар, підсилюючи візуально розмітку.
До слова, Автодор Львівщини постійно вживає заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних шляхах загального користування. Зокрема, встановлюють дорожні знаки, напрямні стовпчики, бар’єрне огородження, ремонтують його, а також освітлення, вирубають і очищують придорожні смуги.
Христина ГОРОБЕЦЬ.
Галичина стане ближчою до Волині
Служба автомобільних доріг у Волинській області 26 квітня відповідно з результатами тендера уклала угоди про ремонт автодороги державного значення Н-17 Львів—Радехів—Луцьк на суму 328,72 мільйона гривень.
Так, згідно з цією угодою ТОВ «Луцькавтодор-Сервіс» відремонтує 33 кілометри магістралі за 236,88 мільйона гривень, а ТОВ «Автомагістраль-Південь», центральний офіс якого розташований на Одещині, дасть 91,84 мільйона гривень на ремонт ділянки загальною протяжністю 12,2 кілометра. Середня ціна ремонту і облаштування кілометра магістралі становить 7,5 мільйона гривень.
Здається, дорогу Львів—Луцьк, яку донедавна зневажливо називали лише напрямком, все-таки відремонтують, і Галичина нарешті стане ближчою до Волині.
Максим СОЛОНЕНКО.
Новий старий асфальт
Сучасним методом холодного ресайклінгу відремонтують одну з найпроблемніших ділянок міжнародної траси М-03 Київ—Харків—Довжанський, розташовану у Слов’янському районі, неподалік підірваного мосту через річку Казенний Торець. Загалом на поточний середній ремонт чекають 3,7 кілометра зазначеної автодороги, з яких 800 метрів пролягають через заболочену місцевість, повідомили в Службі автомобільних доріг у Донецькій області.
Найсучасніша технологія дозволяє провести ремонтні роботи швидше та якісніше, до того ж захистити навколишнє середовище завдяки повторному використанню («утилізації») складових уже існуючого дорожнього полотна із додаванням нових матеріалів. Наразі Служба автомобільних доріг у Донецькій області чекає на остаточні висновки експертів щодо ремонту міжнародного шляху. Необхідні лабораторні дослідження науковцями вже проведено.
Леонід ВАСИЛЕНКО.
«Коло життя» починає працювати
Луганська обласна ВЦА і «Укравтодор» розпочинають роботи з виконання спільного проекту під умовною назвою «Коло життя». Проект передбачає у виході на Донецьку і Харківську області.
Великий обсяг робіт з ремонту автомобільних доріг було заплановано ще наприкінці минулої осені. Уже тоді регіон почав співпрацювати з потужними будівельними організаціями, сподіваючись за зимовий період одержати субвенції. Йшлося про переадресацію невикористаних коштів у розмірі 800 мільйонів гривень, призначених для окупованих територій.
Поки Верховна Рада розглядає законопроект про передачу цих коштів, в області вирішили не гаяти часу і почати роботи за свої ресурси. Що-правда, грошей автодорів вистачає лише на ямковий ремонт. З обласного бюджету на відновлення доріг виділено майже 220 млн. грн.
Павло ВОРОНЦОВ.
