Відкриваючи вчорашнє засідання Кабінету Міністрів, прем’єр Володимир Гройсман (на знімку) повідомив, що в країні все готово до відзначення 8—9 травня — Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та закликав правоохоронні органи подбати про належний рівень безпеки. Доручивши Міністерству соціальної політики забезпечити виплату разової допомоги учасникам війни, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, він нагадав, що уряд прийняв рішення про збільшення розміру цієї щорічної разової допомоги зі 160 до 400 гривень. «Потрібно, щоб у травні кожен ветеран і родини загиблих отримали відповідні суми, які призначені. Просив би це відпрацювати, 10 травня погодити з парламентським Бюджетним комітетом та провести всі необхідні виплати», — сказав В. Гройсман.

 

 

А враховуючи, що наступного тижня відбудуться засідання Верховної Ради, глава уряду доручив Першому віце-прем’єру Степану Кубіву взяти участь у формуванні порядку денного. Зокрема, В. Гройсман закликає розглянути законопроекти про скасування податку на пенсії, про підвищення з 1 грудня цього року на 10 відсотків соціальних стандартів та про допущення на ринок України без досліджень ліків, які виробляються та використовуються у країнах ЄС, США, Канади, Японії, Швейцарії та Австралії.


За словами Першого віце-прем’єра Степана Кубіва, до законопроекту «Про внесення змін до статті 9 Закону «Про лікарські засоби», який було схвалено на засіданні уряду 20 квітня, також внесено пропозиції профільного парламентського комітету, і тепер проект передбачає:


— скорочення терміну прийняття рішення для реєстрації лікарського засобу Міністерством охорони здоров’я України до 10 робочих днів;


— державна реєстрація лікарського засобу, що містить діючу речовину, відсутню в Державному реєстрі лікарських засобів України, який зареєстрований компетентним органом США, Швейцарії, Австралії, Канади або країни ЄС, внесений до настанов щодо лікування або формуляру цих країн, здійснюватиметься за спрощеною процедурою (скорочений перелік документів, строк експертизи — 20 днів, термін прийняття рішення МОЗ — 
7 днів).


Під час засідання значну увагу було приділено питанню завершення навчального року та підготовки до нового. Міністр освіти Лілія Гриневич, інформуючи про особливості цьогорічної вступної кампанії, пообіцяла, що жодних черг до приймальних комісій не буде, бо всі абітурієнти подаватимуть документи через Інтернет. «Ми даємо їм можливість подавати 15 заяв без обмеження кількості вищих навчальних закладів, бо раніше було тільки 5 вищих навчальних закладів, і діти розподіляли ці заяви по різних спеціальностях і, отже, не були зосереджені на тій спеціальності, яку вони насправді хочуть обрати», — сказала Л. Гриневич та додала, що водночас сьогодні існує проблема із програмним забезпеченням для єдиної державної електронної бази освіти. Річ у тім, що впродовж останніх років програмне забезпечення розробляла приватна фірма, тому цього року його потрібно викупити, бо в Міносвіти переконані, що електронна база, яка містить дані про всіх випускників, студентів та викладачів, має обслуговуватися виключно на державному рівні. Прем’єр доручив вирішити це питання до завершення вступної кампанії.


Також міністр поінформувала про забезпечення доступу до вищої освіти українських дітей, які живуть на тимчасово окупованих територіях Криму та в зоні АТО. «Ці діти для нас є дуже важливими в сенсі майбутньої реінтеграції окупованих територій в Україну, тому ми повинні зробити все, щоб вони мали доступ до вищої освіти», — підкреслила Л. Гриневич. За її словами, крім додаткової сесії із зовнішнього незалежного оцінювання для дітей, які не зможуть узяти участь у ЗНО, також передбачається, що вони зможуть потрапляти до певних університетів за результатами вступних іспитів. Насамперед ідеться про евакуйовані із зони АТО вищі навчальні заклади та про університети, які розташовані на контрольованій частині Донбасу.


Оцінюючи цьогорічні виклики в галузі професійно-технічної освіти, Л. Гриневич звернула увагу, що наразі в місцевих бюджетах для організації освітнього процесу не вистачає 1,5 мільярда гривень. «Цього року вперше немає державного замовлення, тому важливо, щоб органи місцевого самоврядування здійснили регіональне замовлення, а там, де йдеться про професії державного значення, ми зобов’язані визначитися з об’ємом коштів, які зможемо дати із держбюджету до початку навчального року. Це важливо для того, щоб функціонувала професійно-технічна освіта, але ми проти консервації ситуації, тому розробляємо з органами місцевого самоврядування регіональні плани модернізації їхніх систем професійно-технічної освіти», — зазначила вона.


Не менш важливим є питання закупівлі шкільних автобусів. Бо хоч сьогодні у Фонді регіонального розвитку і є 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси, та законодавство передбачає, що половину коштів мають виділити органи місцевого самоврядування. Однак проблема в тому, що нині не всі райони можуть собі це дозволити, адже якщо шкільний автобус коштує понад мільйон гривень, то не в кожному районі знайдеться половина від цієї суми. «Наша пропозиція полягає в тому, щоб для деяких районів знизити цей поріг до 30 відсотків, а 70 відсотків щоб узяла на себе держава», — сказала міністр освіти.


В. Гройсман доручив вивчити це питання, зауваживши, що місцева влада здатна забезпечити потреби навчальних закладів у шкільних автобусах за рахунок перерозподілу ресурсів, які зросли внаслідок фінансової децентралізації.


Але хоч би хто фінансував закупівлю шкільних автобусів, цілком очевидно, що без цього не вдасться запустити проект опорних шкіл, для переобладнання яких уже виділено 200 мільйонів гривень. Очікується, що до кінця року в Україні діятиме понад 100 опорних шкіл, які підтримуватимуться як з бюджетів різних рівнів, так і міжнародними фінансовими донорами.


Прем’єр-міністр також звернув увагу міністра на необхідність ширшого охоплення дітей дошкільною освітою, оскільки після дитсадка дитина потрапляє до школи із певним багажем знань. «У нас є Фонд регіонального розвитку, тому в умовах фінансової децентралізації місцеві органи самоврядування можуть відкривати нові групи і навіть будувати нові дитсадки», — переконаний В. Гройсман. Крім того, оскільки чимало родин не мають можливості відправити дітей на море, то глава уряду доручив приділити більшу увагу розширенню мережі шкільних таборів.


Ще одне доручення стосується закупівлі підручників. «Боронь Боже, щоб хтось не виконав завдання з придбання підручників для дітей. Підете самі викладати в школу предмети, якщо є такий хист», — сказав він, звертаючись до голів місцевих держадміністрацій, та підкреслив, що не хоче чути про те, що знову не встигли купити, бо гроші є, а тому підручники мають бути закуплені.

 

ДОСЛІВНО

 

Міністр освіти Лілія ГРИНЕВИЧ:


«Опорна школа — це школа на сільській території, до якої приєднано щонайменше три маленькі школи. До такої школи на навчання звозитимуть дітей з інших населених пунктів, особливо учнів старших класів, бо основна мета опорних шкіл — забезпечити таким дітям доступ до якіснішої освіти».

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.