Не так давно «Голос України» інформував про висновки польських економістів щодо вагомої ролі наших співгромадян у польському ринку споживання. Торік наші співвітчизники посіли друге місце (після німців) за кількістю грошей, залишених у польських торговельних закладах. А опубліковані днями дані аналітичного дослідження Національного банку Польщі (НБП) свідчать і про вагомий внесок українських робочих рук в економіку країни. А також про те, що в умовах демографічної кризи саме наші співвітчизники зможуть врятувати Польщу.

 

Портрет українського іммігранта


У пам’яті багатьох залишається, мабуть, нашуміла минулого року заява польської прем’єрки про мільйон українських біженців та спростування посла України в Польщі, який пояснив, що це життєдайна ін’єкція для польської економіки.


Дані НБП підтверджують: торік кількість наших співгромадян, котрі працюють у сусідній країні, сягнула мільйона. Щоправда, з огляду на циклічний характер заробітчанської міграції, одночасно там перебувало їх близько 500 тисяч. Пересічний іммігрант-заробітчанин побував у Польщі в середньому 11 разів і провів тут трішки більше 5 місяців. Рекордист — аж 40 разів. Зростає і кількість тих, хто прагне отримати постійні дозволи на роботу, реєструє підприємницьку діяльність, купує нерухомість та подає документи на отримання польського громадянства (переважно ті, хто має польське походження).


Аналітики також намалювали «портрет» українського іммігранта «нової хвилі». На вигляд він такий. На відміну від «старої хвилі», в якій цілковито переважали 40-річні жінки, нині майже 58% становлять чоловіки середнього віку (приблизно 33 роки). Понад 94% мають роботу, і попит на «наші руки» зростає. Тільки торік польські роботодавці видали понад 763 тисячі декларацій про намір працевлаштувати українських працівників (2014-го їхня кількість становила 373 тисячі), що дає можливість працювати упродовж шести місяців на рік, при цьому гнучко регулюючи вибір періодів роботи. Однак експерти НБП радять не робити поспішних висновків на підставі цієї цифри, оскільки «на одного українця часто припадає кілька пропозицій роботи». Найбільше наших заробітчан в сільськогосподарському і ремонтно-будівельному секторах, а також в «домогосподарстві».


Окрему групу, на яку звертає увагу дослідження, становлять студенти. За даними Головного статуправління Польщі, в 2015 році понад половина іноземних студентів у тутешніх ВНЗ були з України (понад 30 тисяч). Майже половина з них поєднують навчання з роботою (як правило, в торгівлі, готельному та гастрономічному секторах), що дає їм до 1,6 тис. злотих (11,2 тис. грн.) на місяць. Ще третина готові розпочати працю, на яку, до речі, не потрібен дозвіл, в будь-який момент. «Дедалі більша кількість українців, влаштовуючись на роботу, пред’являють дипломи польських ВНЗ», — наголошують в НБП.


Праця у грошовому еквіваленті


Дослідження НБП — перше, яке так глибоко «заглядає в кишеню працюючих у Польщі українців». Із проаналізованих статистичних даних можна зробити висновок, що середня зарплата наших заробітчан (близько 2 тисяч злотих, або 14 тисяч гривень) майже така, як середній заробіток поляків, що працюють у фірмах до 9 осіб. Найбільше отримують на будівельно-ремонтних роботах, а найменше — за хатні. При цьому слід врахувати додаткові бонуси, які досить часто мають українські працівники — наприклад, безплатне проживання та харчування від працедавців. Це дає змогу заощадити значну частину заробленого і відкласти на депозит у польському банку чи відправити в Україну.


Торік наші громадяни заробили тут 8,4 млрд. злотих (58,5 млрд. гривень), з яких 900 млн. злотих залишили на депозитах (2014-го — 500 млн.), ще приблизно одну третину заробленого витратили на проживання у Польщі, а решту — передали в Україну. Експерти наголошують, що ці цифри не справляють особливого враження, якщо порівнювати їх з тим, що мають на своїх рахунках поляки. Водночас звертають увагу на динаміку зростання, що була б ще вища, якби не «тіньова сфера», в якій працюють більшість українців. Висновок про це аналітики НБП роблять на підставі даних про сплату внесків до польського Соцстраху, де частка наших заробітчан (на фоні представників інших країн) є досить великою, але все одно «залишається малою, якщо порівнювати із загалом працюючих у Польщі українців». Робота в «тіньовій сфері» не є синонімом нелегального в’їзду та перебування на території країни, наголошують автори дослідження.


Висновки — втішні, та чи для нас?


Попри те, що українські працівники вивозять з Польщі значну частину зароблених коштів, майже стільки ж і ввозять до Польщі, заспокоюють експерти НБП. Як приклад наводять значну активізацію, незважаючи на ослаблення гривні, прикордонної торгівлі та 6,5 млрд. злотих (45,5 млрд. гривень), витрачених нашими співгромадянами в 2015 році в польській торговельній мережі на закупівлю споживчих товарів та ремонтно-будівельних матеріалів.


Головним приводом для задоволення польські експерти вважають, що українські іммігранти заповнюють прогалини на польському ринку праці, виконуючи ті види робіт, за які неохоче беруться поляки, зокрема в сільському господарстві. Але дедалі частіше польські роботодавці «замовляють» посередницьким фірмам пошук наших фахівців із конкретних спеціальностей, що особливо помітно в регіонах Великопольщі, Нижньої Сілезії та Сілезії, де на місцевих ринках праці вже бракує робочих рук. «Багато фірм не могли б реалізовувати замовлення, якби не набирали українських працівників», — наголошують у рекрутських фірмах. Варто зауважити, що на підприємствах Західної Польщі наші співвітчизники цінуються не тому, що дешевші (їм платять так само, як і полякам), а тому, що немає відповідних фахівців на внутрішньому ринку праці, зокрема тому, що поляки не дуже хочуть мігрувати в пошуках роботи всередині країни, віддаючи перевагу виїзду до багатших країн ЄС, де за аналогічну роботу отримуватимуть подібні цифри зарплати, але в євро.


У польському міністерстві праці визнають: поки що уряд не веде спеціальної імміграційної політики і не бачить потреби в застосуванні якихось спеціальних заохочень для працівників з України, бо все регулює ринок. У мінпраці переконані, що з часом «українці виконуватимуть не лише найдешевші та найпростіші завдання, а знайдеться місце і для освічених людей».


А ось «демографічні сподівання» експерти покладають на... наших студентів, котрі приїхали до Польщі здобувати освіту.

Варшава.