Меморіальну дошку на честь двох випускників Вінницького вищого професійно-технічного училища № 11 відкрито на фасаді будівлі навчального закладу. Колектив викладачів і студентів вшанував пам’ять десантника Петра Коваленка і нацгвардійця Віктора Долінського.
Право відкрити меморіальний знак з викарбуваними на ньому портретами двох захисників країни надали синові загиблого нацгвардійця Валентину Долінському. Петро Коваленко і Віктор Долінський закінчили училище в різні роки, але загинули майже одночасно. 2 травня 2014-го біля Слов’янська на Донеччині колону бійців 95-ї Житомирської аеромобільної бригади, в якій служив за контрактом Петро Коваленко, зупинили місцеві жителі. За ними причаїлися озброєні бойовики. Цивільні не зрушили з місця до самого вечора. Щойно вони розійшлися, сепаратисти відкрили вогонь. Одна з гранат, випущена з підствольного гранатомета, розірвалася біля ніг Петра Коваленка. Він прийняв удар на себе, чим врятував екіпаж БТРа.
22-річний боєць став першим з вінничан, хто віддав життя за незалежність держави в АТО. У нього залишилися батьки та сестра, а також кохана дівчина, з якою мав намір одружитися восени того ж року. Поховали десантника у його рідному селі Рахнівка Гайсинського району. Хлопець був земляком ще одного борця за незалежність держави — Василя Стуса, життєва зірка якого також зійшла у Рахнівці.
Віктор Долінський служив інструктором взводу вогневої підтримки у спецпідрозділі «Ягуар» Нацгвардії України. Як і його побратим, загинув у Слов’янську. Його життя так само обірвала граната, випущена з підствольного гранатомета. Місцем вічного спочинку 34-річного бійця стало його рідне село Нижчий Ольчедаїв Могилів-Подільського району на Вінниччині.
Вінницька область.
