Прес-тур лісовим кладовищами краю, місцями поховань жертв Другої світової війни напередодні Дня пам'яті і примирення здійснили працівники ЗМІ Волині. Побувати у цих скорботних місцях журналістам допоміг начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр КВАТИРКО.
На знімках:
партизанська могила в урочищі "Лопатень"
директор Колківського держлісгоспу Олександр ЧЕРНИШИН (ліворуч)
та селищний голова Олександр ПАЛІНКЕВИЧ
вшановують пам'ять розстріляних у 1942 році євреїв Колок
братська могила в урочищі "Кривий ліс"
панахида на кладовищі поблизу села Боровичі,
де поховано бійців УПА
Урочище "Кривий ліс" із сотнями скарлючених сосен справляє гнітюче враження. Різні легенди ходять про ці дивовижні природні каліцтва дерев. Хтось вплітає сюди фантастичну історію з метеоритом, який нібито колись упав тут, хтось пояснює спотворені стовбури якимсь особливим складом місцевого ґрунту. Є ще одне міфічне пояснення. Влітку 1942 року, коли цих дерев ще не було, гітлерівські нелюди на цьому місці розстріляли понад чотири тисячі мешканців містечка Колки єврейської національності. Закарбоване землею жахіття відтворилося потворними формами дерев, які виросли на колишній лісовій галявині, а нині -- величезній братській могилі.
Стоїмо на штучно висипаному кургані. На його вершині -- пам'ятна стела, яка сповіщає, що на цьому місці в 1942 році було розстріляно фактично дві третини жителів містечка. Знищили лише за те, що були євреями.
Директор розташованого поблизу Колок обласного протитуберкульозного санаторію Яків СМОКОВИЧ розповів, що багато десятиріч це місце було забуте владою. Вітер видував пісок і на поверхні можна було бачити людські кістяки. Згодом на місці поховань насипали пагорб, встановили пам'ятник, обгородили його, висадили обабіч нього вічнозелені туї. На День Перемоги і День незалежності сюди приходить багато людей, щоб вшанувати пам'ять загиблих земляків. Селищний голова Олександр ПАЛІНКЕВИЧ зауважив, що поклонитися братській могилі в урочище "Кривий ліс" приїздили нащадки розстріляних євреїв з Ізраїлю, Аргентини, США та інших країн. Такі зустрічі завжди дуже зворушливі і надовго запам'ятовуються.
Ще один невеличке лісове кладовище розташоване в сосновому лісі поблизу села Боровичі Маневицького району. Тут поховані одинадцять бійців Української Повстанської Армії, убитих у 1944 році працівниками НКВД. До речі, саме вони були оборонцями створеної в березні 1943 року на величезній території Волинського Полісся Колківської республіки, яка не визнавала фашистської окупаційної влади. Про цю своєрідну українську міні-державу ми згодом ще розповімо, а зараз хочеться відзначити незгасну любов і повагу місцевих жителів до цих загиблих воїнів. Через кілька днів після загибелі рідні поховали їх на цьому полі (ліс-самосів виріс тут уже за останні десятиріччя). Та вже наступної ночі енкеведисти зрубали і спалили хрести, а могили розкидали. Селяни через кілька днів відновили їх. Знову енкеведисти вогнем і лопатами поглумилися над захороненням. Так повторювалося ще кілька разів. Потім поле розорали, але ніхто з механізаторів не наважувався пройтися плугом по невидимих могилах. На полі сіяли жито, гречку, садили картоплю. Та одного разу чи то зі злого умислу, чи через незнання поле розорали повністю. Здавалось, могили назавжди стерті з лиця землі. Але жителі Борович не погодилися з цим. У 1993 році вони організували пошук загублених могил. Важко це було зробити серед чистого поля. Але завдяки наполегливості селян вдалося визначити точне розташування усіх поховань. Згодом на їх місці було встановлено пам'ятник, територію огороджено. 6 травня тут відбулося вшанування загиблих воїнів УПА. Панахиду відправив настоятель храму Різдва Богородиці протоієрей Петро ЯНОЧКО. На цьому жалобному заході були присутні й Любов АНДРУСИК і Валентина МЕЛЬНИК, які добре пам'ятають страшні події 1944 року. А Любов Корніївна поховала тоді свого брата Сергія.
В урочищі "Лопатень", що розташоване на території Цуманського держлісгоспу, вже багато десятиріч функціонує меморіальний комплекс партизанської слави. В роки війни тут базувався партизанський загін "Переможці", командиром якого був Дмитро Медвєдєв. Журналісти мали змогу оглянути тут музеї партизанської слави та історії лісового господарства. Журналісти відзначили хорошу роботу завідувача музею Валентини ШУЛЬГАЧ і лісівників, які опікуються комплексом. Доглянута могила і похованих тут партизан.
Минулого року, на День Перемоги, в лісовому урочищі поблизу сіл Скреготівка і Яківці Ківерцівського району на місці загибелі 30 січня 1944 року 120 бійців і командира 2-го ескадрону 29-го кавалерійського полку відкрили меморіальне кладовище. Забутим протягом багатьох десятиріч братським захороненням тепер опікуються жителі Грем'яченської сільської ради, лісівники Цуманського лісгоспу.
Того травневого дня журналісти побували лише на кількох лісових кладовищах на території Колківського і Цуманського держлісгоспів. А скільки ще таких братських захоронень і поодиноких могил розташовано в лісових урочищах Волині. Відомих і ще прихованих таємницею часу. Потрібно, щоб усі вони були виявлені і належно пошановані. До цього нас зобов'язує синівська пам'ять.
Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.
Волинська область.
