Минулої суботи на Соборному майдані Полтави врочисто відкрили споруджений за народні пожертви пам’ятник Івану Мазепі (на знімку). Ця довгоочікувана подія зібрала тут кілька тисяч полтавців і гостей міста. Вшанувати видатного гетьмана прибули Президент Петро Порошенко, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, відомі політики, державні та громадські діячі, митці. Звісно, почувалися іменинниками автори пам’ятника — столичні скульптори Микола та Назар Білики і полтавський архітектор Віктор Шевченко, а також ініціатор його спорудження Микола Кульчинський.
На початку своєї промови Президент нагадав про місце Івана Мазепи в історії нашої держави, яке визначив для нього сам народ відомою приказкою: «Від Богдана до Івана не було гетьмана». Передовсім з огляду на те, що він майже 22 роки був мудрим провідником Гетьманщини-України, поклавши край сумнозвісній Руїні. Зрештою, саме цей гетьман став «справжнім символом українського спротиву Росії, прапором нашого руху до Незалежності, до тієї мети, яку Мазепа, ідучи попереду свого часу, усвідомив уже через 50 років після Переяслава».
— Нам треба повертатися до своєї української національної історії, будувати свій пантеон героїв, — наголосив глава держави. — Бо досвід вчить: коли ми впадаємо в амнезію, стаємо дуже легкою здобиччю ворога в гібридній війні... Політики теж мають час від часу брати уроки історії. Адже дехто з них уже настільки захопився внутрішньою боротьбою, що не хоче ні бачити, ні чути, що коїться на наших зовнішніх кордонах.
Відкриття пам’ятника видатному гетьману в Полтаві Президент назвав «подією загальнонаціонального значення» і привітав із нею співвітчизників, усе світове українство.
У своєму виступі патріарх Філарет наголосив на облудній сутності так званої «анафеми» Івану Мазепі від російської церкви. Адже на боці гетьмана, котрий захищав нашу Незалежність і свободу, за словами предстоятеля УПЦ Київського патріархату, «була правда». З нами вона й сьогодні, коли українцям доводиться захищати такі само цінності від агресора Путіна та Росії.
— Та ми не повинні забувати про те, чому Іван Мазепа зазнав поразки під Полтавою, — підкреслив патріарх. — Передовсім тому, що знайшлися зрадники серед своїх, а Україна втратила єдність. Якщо ми виявимо сьогодні цю єдність і силу нашого духу, то ніякі путіни Україну ніколи не переможуть.
Після своїх промов Президент Петро Порошенко і патріарх Філарет разом зняли з пам’ятника покривало. Ця урочиста мить закарбувалася ще й бурхливими оплесками та оваціями присутніх на Соборному майдані.
Потім тут відбулося тематичне мистецьке дійство. Провідний актор обласного театру ім. М. Гоголя, народний артист України Василь Голуб відтворив образ видатного гетьмана. Присвятив йому свої пісні й інший народний артист, уродженець Полтави Олег Марцинківський. Твори мазепинської доби виконав гурт «Хореа козацька» під орудою Тараса Компаніченка.
Цілковито проігнорувала відкриття пам’ятника тільки полтавська міська влада. Згідно з офіційним сайтом міськради, такої події в обласному центрі, певно, взагалі не було: про неї там не обмовилися жодним словом... Про те, як на догоду українофобам усіх мастей нинішній очільник Полтави Олександр Мамай прийняв естафету тупого примітивного «антимазепинства» у свого попередника Андрія Матковського, наша газета вже розповідала.
Саме з їхньої «милості» виготовлений ще 2009 року за зібрані всією українською громадою кошти пам’ятник гетьмана майже сім років «припадав пилом» на подвір’ї київського комбінату «Художник». Але на цьому блюзнірські капості Мазепі від діючого градоначальника не закінчилися. Коли в березні цього року за фінансової підтримки голови ОДА Валерія Головка почали споруджувати постамент, Мамай назвав усе те «махновщиною», бо, мовляв, ініціатори не мають «жодних дозвільних документів» на встановлення пам’ятника...
Уже після того як ті «махновці» нагадали міському голові про позитивне рішення сесії міськради нового скликання та оприлюднили частину дозвільних документів, почали з’являтися й нові заборони. Зрештою, за словами Миколи Кульчинського, всіх дозвільних документів на пам’ятник од міськвиконкому та його структур справді немає й досі, навіть після відкриття... Тож і сьогодні монумент є лише власністю громадської організації — обласного осередку товариства «Просвіта».
Для того щоб його таки «узаконити» й передати на баланс міста, просвітянам ще доведеться побігати за міськими посадовцями та чиновниками не один місяць і витратити купу грошей. Останні тільки за те, щоб знести на Соборному майдані кілька дерев і кущів, вимагали «компенсувати» 36 тисяч (!) гривень. Тож бронзовий Мазепа досі почувається там «бідним родичем».
Адже стоїть в оточенні старих покручених акацій, які буквально нависають над головою... «Зайві» дерева не дозволяють побачити пам’ятник гетьману з відстані у кілька десятків метрів. Про можливе просторове перепланування майдану просвітяни говорять лише як про віддалену перспективу. Біля пам’ятника після спроби його підірвати (до речі, вибухівка виявилася бойовою) чергують поліцейські, та ні відеокамер спостереження, ні належного освітлення там досі немає...
За таких обставин, певно, не зайве нагадати про те, що подібного свинства задля паплюження пам’яті світочів українства не дозволяли собі навіть царські сатрапи, коли «узаконювали» встановлення та велелюдне відкриття у 1903 році спорудженого також за народні кошти пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві. Тоді міська влада за приписом «згори» лише заборонила підданим Російської імперії виголошувати промови українською мовою.
Сьогоднішні «батьки міста» з замашками дрібних торгашів і «дядьків отечества чужого», як бачимо, пішли далі своїх попередників початку ХХ століття. Тож Мазепі ще є з ким боротися і кого перемагати...
Полтава.
Фото автора.
