З 1 липня минулого року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Передбачалося, що він стимулюватиме співгромадян до створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та ухвалення рішень співвласниками через збори. З введенням у дію нового закону, сподівалися, все має змінитися. Більше того, щоб визначитися з формою управління будинком жителям надавався цілий рік — до 1 липня нинішнього року. Незабаром рік мине, а ми, як завжди, виявимося не готовими.

 

А стверджувати так примушує нещодавно оприлюднена заява Громадянської мережі ОПОРА щодо необхідності прийняття Постанови КМУ «Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків». У ній, зокрема, йдеться про те, що 20 квітня 2016 року уряд затвердив процедуру списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, в яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності. Проте досі текст постанови так і не оприлюднено. На офіційному сайті КМУ, де його розміщено, дослівно зазначається: «Документ 301-2016-п, не набрав чинності, поточна редакція — прийняття від 20.04.2016».


Громадянська мережа ОПОРА вимагає якнайшвидшого оприлюднення постанови в установленому законодавством порядку, а координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Тетяна Бойко, зокрема, наголошує:

«Багатоквартирні будинки є спільною власністю власників житлових і нежитлових приміщень у них. Вони якомога швидше мають бути списані з балансів місцевих рад чи інших балансоутримувачів. Фактично, це повинно було відбутися ще під час приватизації 1991—1992 років. Проте навіть тепер уряд всіляко затягує процес: спершу — понад 9 місяців — документ не виносився на засідання уряду, потім прем’єр Яценюк перед відставкою не встиг підписати постанову, нині її не публікують в офіційному виданні. Відсутність порядку списання для «балансоутримувачів» є формальним приводом для продовження незаконного використання спільного майна співвласників: здачі в оренду чи продажу підвалів, горищ, колясочних, а також заселення у неприватизовані та службові квартири своїх родичів і знайомих».


Нагадаємо, держава ще з початку 2000-х намагається залучити населення до процесу масового створення ОСББ. Наприкінці 2001-го було ухвалено Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згадувалися ОСББ і в Законі України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009—2014 роки». У ньому, до речі, створення ОСББ було визначено як один із пріоритетних напрямів цього реформування. Програма передбачала до кінця 2014 року створити понад 45 тис. об’єднань співвласників. Але співгромадяни чомусь прагнули об’єднання далеко не з таким ентузіазмом, якого слід би було очікувати, і на початок минулого року в країні налічувалося лиш трохи більш як 16 тис. ОСББ. Процес був аж надто уповільненим, але тепер — із введенням в дію нового закону — все має змінитися?


— Не все так просто, — каже експерт, — Закон України № 417-VІІІ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» чітко визначив права і обов’язки співвласників, а також вніс зміни до Закону України «Про ОСББ», у якому передбачив, що будинок перебуває в управлінні ОСББ з моменту його (ОСББ) утворення. Тобто, щоб управляти будинком, не потрібно чекати «передачі на баланс».


Більше того, — наголошує Тетяна Бойко, — такі дії є безглуздими через те, що будинок не стає власністю об’єднання, він належить фізичним і юридичним особам — власникам квартир і нежитлових приміщень у ньому. Тим не менше, сьогодні в низці законодавчих актів поняття «балансоутримання» і далі існує, а представники місцевої влади, користуючись цим, відмовляють співвласникам в отриманні технічної документації на будинок. Будинки ж не списуються, бо немає порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Створюється зачароване коло, подолати яке не кожному під силу.


Попри те, що більшість приміщень у будинках уже давно знайшли своїх законних власників, а у власності держави чи територіальної громади залишилися лише неприватизовані квартири та нежитлові приміщення, самі будинки, переважно, перебувають на балансі у комунальних підприємств, що здійснюють або здійснювали їх обслуговування. Через це більшість органів місцевого самоврядування незаконно вважає себе власниками таких будинків і розпоряджається чужим майном як їм заманеться — продає чи здає в оренду підвали, горища тощо.


— Проте, — зазначає Тетяна Бойко, — співвласники можуть реалізовувати свої права на розпорядження і управління спільним майном, не чекаючи списання свого будинку. Колишній балансоутримувач зобов’язаний передати технічну документацію, а управляти будинком можна з моменту створення ОСББ безпосередньо чи доручити ці функції управителю. А для цього, вважають громадські активісти, відповідальні особи повинні посприяти, щоб постанова набула чинності найближчим часом.


А ми ж додамо: маємо нагоду вкотре переконатися, що там, де є якісь різночитання в законі, чиновник трактує їх, звісно ж, на свою користь.


Підсумовував Віктор БОНДАР.