Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в українських містах та селах триває процес перейменування вулиць. Долучилася до нього і Бобровицька міська рада на Чернігівщині.

 

Де ж логіка?

 

Проаналізувавши, як це вона зробила, здається, що закони написані не для неї, бо громадських обговорень в Бобровиці не проводили. Під час перейменування Бобровицькій міській раді помітно бракувало не тільки знання законодавства, а й логіки. Спочатку створюють комісію для організації проведення перейменування. Далі пропозиції (опубліковані в газеті) вже вносили за результатами обговорення на засіданнях робочої групи та виконкому. В рішенні про перейменування написано, що до уваги бралися пропозиції мешканців підвідомчої території та громадської ради при районній державній адміністрації. Питання: а до чого тут громадська рада РДА до міської ради? Виходить, що були задіяні комісія, робоча група, виконком, громадська рада при РДА, а от громадські обговорення забули провести.


Поцікавилася — добре, що є Інтернет! — організацією процесу перейменування в інших містах. Була приємно вражена, як вони по-розумному підійшли до вирішення цього питання. І, передусім, керуючись законами України. Ухвалювали рішення про громадське обговорення та публікували інформаційні повідомлення, де прописувалися всі його деталі: терміни, телефони, виконавці тощо. У Мені на Чернігівщині за результатами розгляду питання на сесії міської ради проводилося ще й остаточне громадське обговорення. Містяни мали можливість проголосувати за нові назви на сайті міської ради. В місті Глобине Полтавської області запропоновані міською комісією назви вулиць були доведені до відома жителів не лише шляхом публікації в районній газеті та на сайті міської ради. Інформаційні бюлетені доставлялися до кожного домогосподарства та квартири. На сайтах багатьох міських рад можна прочитати, як відбувалися дискусії про перейменування на засіданнях комісій.


Скориставшись нагодою і можливістю, в містах присвоювали вулицям імена видатних земляків, поверталися до історичних назв. З’явилося багато назв, пов’язаних з останніми героїчними і трагічними сторінками України. Знайомишся із назвами вулиць і неначе читаєш історію населеного пункту.

 

Не повернули жодної історичної назви

 

У Бобровиці за нинішнього перейменування, здається, не повернули жодної історичної назви. Сумно це констатувати. Зате з’явилися вулиці Лугова (майже в центрі міста поруч з городами, а не луками) та Квітнева (Калініна), Широка (Куйбишева), Щаслива (Артема), а попередньо відповідно пропонувалися — Івана Богуна, Василя Стуса, Пилипа Орлика. Утримаюсь від детального коментування нових назв. Скажу лише, що навіть присвоюючи вулиці нейтральну назву, не потрібно все-таки забувати про здоровий глузд. І тоді, можливо, не назвали вулицю, що веде до кладовища, Щасливою...


Якщо так не догодив бобровичанам Пилип Орлик — гетьман Війська Запорізького у вигнанні, поет, публіцист, автор Конституції, що її інколи вважають першою українською, а також однією із перших конституцій в Європі, то можна було б перейменувати вулицю Артема на честь лікарів — вулиця Медиків. На її початку розміщені два відділення районної центральної лікарні. В місцевій газеті поруч з пропозиціями про перейменування не зашкодило б розмістити короткі розповіді про тих видатних людей, імена яких пропонували присвоїти вулицям. Та цього не зробили.

 

Не подобається — оскаржуйте через суд

 

Розповім про перейменування в Бобровиці конкретно на прикладі вулиці Червонофлотської. Вона одна із найбільших у місті, красива, асфальтована. І назву їй слід було підібрати відповідну. Початок був оптимістичний. У районній газеті «Наше життя» (№ 36 за 5 вересня 2015 року) з’явилося повідомлення з пропозиціями про перейменування вулиць за результатами обговорення на засіданнях робочої групи та виконкому міської ради. Запропонували перейменувати на Соборну. Чудово! Патріотично! Краще не придумаєш. Пропозиції та зауваження приймалися до 24 вересня. Далі — тиша...


31 грудня минулого року місцева газета опублікувала рішення Бобровицької міської ради від 25 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць підвідомчої території міської ради». В переддень нового 2016 року жителі вулиці Червонофлотської дізналися, що живуть вже на Михайлівській. Такий ось подарунок зробила міська рада під ялинку.


У міській раді отримала роз’яснення, що вулиця названа так за пропозицією мешканців вулиці Червонофлотської, які мешкають на її початку, мовляв, поруч (на вулиці Незалежності) розташовано Свято-Михайлівську Українську православну церкву Московського патріархату. От жителі і запропонували назвати вулицю Червонофлотську не Соборною, як було сказано в газеті, а на честь церкви — Михайлівською. Депутати міської ради одноголосно підтримали ініціативу містян.


А де ж громадське обговорення? Вже навіть після того, як було опубліковане рішення сесії, де міська рада ощасливила новою назвою, деякі жителі не знали, що вже живуть не на Червонофлотській. Інші не розуміли, звідки взялася така назва. В рішенні було просто написано — Михайлівська. На честь чого і кого названа вулиця, ніхто із мешканців міста не второпав. Тепер у Бобровиці йде черговий етап перейменування і робоча група запропонувала назву «Соборна» вже для іншої вулиці.


До міської ради було адресовано колективне звернення жителів Бобровиці (62 підписи) з вимогою скасувати рішення від 25 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць підвідомчої території міської ради» (в частині, що стосується вулиці Червонофлотської) як таке, що ухвалене з порушенням законодавства. Міська рада відповіла, що не вбачає порушень чинного законодавства України, як в цілому, так і в частині перейменування вулиці Червонофлотської. Насамкінець роз’яснили, що жителі мають право оскаржувати це рішення у судовому порядку.

Бобровиця 
Чернігівської області.