Ранкове засідання 12 травня
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України» (реєстр. № 4645). За словами одного з його авторів, народного депутата Віктора Короля, головною метою законопроекту є вирішення колізії в питанні підслідності досудових розслідувань, що виникла після набрання чинності законами про прокуратуру та Державне бюро розслідувань, та усунення процесуальних перешкод щодо здійснення спеціального досудового розслідування.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін у свою чергу поінформував, що отримав листа від глави парламенту про те, що цей законопроект є невідкладним і його треба розглянути за поданням глави держави. «Президент відповідно до статті 93 Конституції визначив його як невідкладний для позачергового розгляду, тому 11 травня на засіданні комітету було прийнято рішення включити його до порядку денного. Іншого законопроекту, окрім № 4645, ми не бачили, тобто за всієї поваги до колег із «Самопомочі» на 17.00 його номера ще не було. Тому нехай зал приймає рішення, чи розглядати законопроект № 4645-1 як альтернативний», — сказав він та повідомив, що комітет більшістю голосів рекомендував ухвалити за основу і в цілому законопроект №4645.
Під час обговорення лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що голосування за цей законопроект — це змова коаліції з колишніми регіоналами, яка веде до узурпації влади Президентом. «Покажіть мені країну в Європі, де під одну людину міняють закон. Так роблять у країнах азійської деспотії та в Україні», — заявив він.
Позафракційний народний депутат Віктор Чумак охарактеризував цей законопроект як такий, де змішані мухи і котлети. «Тут є абсолютно слушні норми щодо відтермінування діяльності Державного бюро розслідувань, щодо перенесення розгляду певних кримінальних справ Генпрокуратурою, щодо можливості зайняття прокурорських посад особами, які не мають прокурорського стажу. Це слушні норми. Але абсолютно неслушною є норма, що такі посади можуть займати люди, які не мають вищої юридичної освіти. Це не політична посада — це посада професійна! І тут повинне бути чітке професійне підгрунтя, щоб приймати виважені професійні рішення, які покладаються на Генпрокурора», — підкреслив він та висловив думку, що це питання можна було б вирішити по-іншому, зокрема, щоб професійна спільнота запропонувала гідну кандидатуру на посаду Генпрокурора. Водночас він заявив, що оскільки цей законопроект раніше вже було відхилено, то він не може бути внесений на поточній і на наступній сесіях та закликав главу парламенту не порушувати Регламент.
Реагуючи на ці звинувачення, головуючий Андрій Парубій підкреслив, що у Верховній Раді немає директора парламенту, а є колегіальний орган і комітети, які приймають рішення. «Рішення з цього приводу приймає комітет, а моє завдання — брати рішення комітету до уваги та ставити його на голосування», — підкреслив він та нагадав, що коли в середу не було голосів для результативного голосування, то він не ставив законопроект десятки разів на переголосування. «У даному разі, ставлячи законопроект на розгляд, я виходжу із листа Президента і рішення комітету. Тому прошу поважати один одного і приймати рішення», — зазначив глава парламенту та підкреслив, що еліта — це ті, хто здатен приймати рішення і вести за собою, а найгірше, що може робити українська влада — це усуватись від цього процесу.
Натомість лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко висловила переконання, що голосування за цей законопроект веде до руйнації засад управління державою. «Якщо країна не спирається на закон та Конституцію, то наступає хаос, безлад і некерованість країною! Крім того, фундаментально порушуються права людей, і мені дивно, що робиться це більш брутально, більш руйнівно, ніж робив це режим Януковича!» — заявила вона та наголосила, що не можна під конкретних осіб міняти закони. Ще одну небезпеку Ю. Тимошенко вбачає у запровадженні заочного судочинства, особливо це стосується статті 191 Кримінального кодексу, під яку, за її словами, можна підвести все.
Представник «Самопомочі» Олена Сотник заявила, що тільки під час підготовки цього законопроекту до розгляду було п’ять разів порушено Регламент, а також висловила жаль, що в сесійну залу не було винесено альтернативний законопроект, який передбачає обрання Генпрокурора на конкурсних засадах. «А пропонований закон дорівнює законам 16 січня», — емоційно наголосила вона.
Керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак, заперечуючи, що цей законопроект аналогічний законам 16 січня, наголосив на необхідності створення для нового Генпрокурора умов для зміни системи.
Володимир Ар’єв (БПП) переконаний, що якщо ми хочемо змінити прогнилу систему прокуратури, то маємо розуміти, що зламати її може лише той, хто має політичну волю. «Призначення юриста-крючкотвора, який буде дивитися лише за тим, щоб була ідеальною процедура, нічого не змінить», — сказав він та висловив думку, що проти цього законопроекту виступають ті, хто при декількох тисячах гривень у декларації їздять на мерседесах, живуть у розкішних віллах та за рахунок офшорних компаній літають на літаках.
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, зазначивши, що передусім звертається до Президента, звинуватила його в лукавстві, коли казав, що підтримує судову реформу. «Судова реформа неможлива без реформи прокуратури, а той законопроект, який ви визначили як невідкладний, віддалений від реформи судової на квантовий стрибок. Пропонуючи голосувати за цей законопроект, ви кладете могильну плиту і на реформу прокуратури, і на реформу судової системи», — заявила О. Сироїд.
Перший заступник глави парламенту Ірина Геращенко нагадала, що саме на конкурсних засадах було обрано керівників антикорупційних структур. «Але тільки обрання на конкурсних засадах — це ще не результат. Результат буде тоді, коли ці шановні керівники хоч одну справу доведуть до суду. І ганьба, насправді, це не змінювати сьогодні прогниле прокурорське кодло та брати гроші за подання депутатських запитів», — заявила І. Геращенко.
Після цього 252 народні депутати проголосували за ухвалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України» в цілому.
А розпочалося засідання із розгляду та ухвалення трьох постанов про перейменування окремих населених пунктів та районів. Представляючи проект постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Микола Федорук повідомив, що узгоджені з Інститутом національної пам’яті пропозиції стосуються 38 назв у Донецькій та 36 — у Луганській областях. Зокрема, в Донецькій області під перейменування потрапив один район (Тельманівський), чотири міста (Юннокомунарівськ, Комсомольське, Кіровське, Торез) та 33 села і селища, а в Луганській — два райони (Краснодонський і Свердловський), вісім міст (Кіровськ, Красний Луч, Вахрушове, Петровське, Краснодон, Артемівськ, Стаханов) та 26 сіл і селищ. Цей проект постанови підтримали 245 народних депутатів.
Наступна ухвалена постанова стосується перейменування районів, міст, сіл та селищ в Автономній Республіці Крим. «Ми сьогодні маємо унікальну можливість відновити історичну справедливість та повернути історичні кримськотатарські назви населеним пунктам Криму. Усі пропозиції повністю підтримані Меджлісом кримськотатарського народу», — підкреслив глава парламенту та нагадав, що 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, тож нинішнє голосування — це також данина пам’яті жертв репресій.
Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування М. Федорук поінформував, що ця постанова стосується перейменування 75 назв Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, серед яких п’ять районів (Кіровський, Красногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Совєтський), міста Красноперекопськ та 69 сіл і селищ.
Під час обговорення народний депутат та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, закликавши підтримати цю постанову, підкреслив, що всі пропозиції опрацьовані як з Інститутом національної пам’яті, так і з представниками автономії, зокрема, кримськотатарськими істориками. «Єдине, що ми хотіли б запропонувати додатково, це виключення другого пункту цієї постанови, який гласить, що вона набуває чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України. Пропонуємо вважати ці перейменування чинними з моменту підписання постанови», — сказав він. Однак 255 народних депутатів підтримали проект постанови без врахування цієї пропозиції.
Також 265 голосами ухвалено постанову щодо перейменування 26 населених пунктів, за якими раніше виникали дискусії. Зокрема, місто Димитров стало Мирноградом, Котовськ — Подільськом, Красноармійськ — Покровськом, а Щорс — Сновськом.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення зміни до статті 15 Закону «Про Національну поліцію» (щодо відповідності статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»).
З днем народження вітали народних депутатів Станіслава Березкіна, Євгенія Гєллєра, Олега Мусія та Руслана Сольвара.
Дослівно
Голова Верховної Ради Андрій ПАРУБІЙ:
«Лідерська позиція полягає у здатності приймати рішення. І сьогодні, коли Генпрокуратура перебуває в жахливому стані, усунення від вирішення цієї проблеми — це злочин перед нашою країною».
Юрій Павленко, Геннадій Кривошея.
Юрій ЛУЦЕНКО (у центрі).
Під час засідання.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
