Перший на Вінниччині соціальний проект з будівництва міні-цеху для переробки молока від корів індивідуальних власників створюють у селі Антонівка Томашпільського району. Тим часом, хтось збурює селян, щоб виступали проти такого будівництва. Як стверджує сільський голова Антонівки Олександр Павлов, можна тільки здогадуватися, чийого розуму така агітація. Потужні молочарі не зацікавлені в тому, щоб селяни на власній базі переробляли сировину. Натомість селянам набридло боротися з ними, щоб платили реальну ціну. На їхню думку, ситуація кардинально зміниться, коли молоко від своїх корівок перероблятимуть у своєму ж цеху.
Наскільки реальним є запуск переробного цеху в Антонівці? За які кошти будують міні-завод? Чи вистачить для його роботи сировини? Відповіді на ці та інші запитання з’ясовував кореспондент «Голосу України».

На тисячу жителів — триста корів

Сільський голова Антонівки Олександр Павлов — один з тих, хто безпосередньо причетний до нової справи. У минулому скликанні, коли починався проект, Олександр Федорович стояв біля його витоків. Після повторного обрання на посаду керівника села продовжує розпочату справу і вірить у її успішне завершення.
— Одному голові не під силу таке діло, — уточнює пан Олександр. — Тому моя заслуга, якщо і є, то дуже мізерна. У проекті зайнято багато людей. Маємо дякувати, що обрали наше село для будівництва міні-молокозаводу. Роль моїх земляків хіба що в тому, що наше село молочне. На 1200 жителів маємо майже триста корів. Тобто є сировина для переробки. Зрештою, у Томашпільському районі не тільки Антонівка з молоком. У деяких інших селах молоко так само тече річкою. Бо люди працьовиті. Але за важку працю по догляду за худобою отримують не стільки, як це мало б бути. Належні їм кошти осідають в кишенях інших. Ось що найприкріше.
За словами співрозмовника, поки молоко з сільського двору доставлять на переробку, його двічі-тричі перепродують заготівельники. Далі завод робить свою націнку, торгівля також не залишається без зиску. Селянину заплатили 3,6—3,9 гривні за літр (за стільки нині закуповують в Антонівці молоко. — Авт.), а на прилавку в магазині на ціннику значиться 17—19 гривень.
— Коли я чую, що у селян закуповують молоко, я зупиняю такого співрозмовника, — продовжує сільський голова. — Уточнюю, що закуповують у магазині: покупець платить кошти і отримує товар. А в селі забирають молоко безплатно. Гроші повертають у кращому разі раз у десять днів, а то аж у кінці місяця. Навіть у цьому з селянами обходяться несправедливо. Буває, що взагалі не платять, в якийсь момент заготівельник зникає. Шукай вітра в полі. Навіть якщо знайдеш, як довести, що тебе обдурили? Молоко забирають без договорів. Жодного документа, з яким можна б податися до суду, у здавачів молока немає.

Чи справді безплатний сир тільки у мишоловці

Кардинально змінити ситуацію у молочному питанні має проект, який реалізують в Антонівці. Почалося все з того, що районна рада спільно з міжнародною ГО «Єврорегіон «Дністер» стали переможцями одного з європейських проектів. Він передбачає надання коштів на створення кооперативу і будівництво міні-молочного цеху. Загальна сума проекту для села фантастична — 477 тисяч євро. «Я сам у таке спершу не повірив, — продовжує Олександр Павлов. — Люди тим більше. Зате одразу зорієнтувалися конкуренти. Хтось почав збурювати село. Людей намагалися переконати, щоб ті виступили проти будівництва міні-заводу. Казали, що безплатний сир тільки у мишоловці. Насправді за цим стоїть конкретна людина. При цьому називали прізвище відомого всім керівника, нашого земляка. Мовляв, це він забиратиме їхнє молоко, а вони знову залишаться з порожніми дійницями...» В Антонівці підозрюють у таких діях представників великих молочарів і заготівельників продукції. Кажуть, саме їм найбільше невигідно мати під боком конкурента. Нехай і менш потужного.
Парадоксальність ситуації ще й в тому, що недавно громада виграла європейський грант на ремонт дитячого садка. ПРООН надало на це 30 тисяч євро. Але за умови, що селяни також зроблять свій внесок. Співрозмовник каже, що люди погодилися і необхідну суму в десять тисяч гривень зібрали. Натомість проект з будівництва молокопереробного цеху не передбачає участі у фінансуванні власників корів. Свою частку вносить тільки районна рада, автор проекту і «Єврорегіон «Дністер». Сільський голова каже, що це й насторожило його земляків.
— В абсурдності таких підозр селян найбільше переконала поїздка на Львівщину, — каже Олександр Павлов. — Тридцять наших земляків вирішили подивитися, як працюють кошти інвестора. Коли побачили, як насправді може функціонувати молочний кооператив, учасники поїздки стали найкращими агітаторами. Звичайно, ми обговорювали це питання і на сесії, і на сході села, було багато зустрічей з авторами проекту і навіть із зарубіжними донорами.
Колишній ветеринарний лікар господарства Олександр Чопик згадує, як до нього у двір прийшли зарубіжні гості, щоб ознайомитися, як на ділі господарюють антонівські селяни.
— Гості глянули на моїх корів — і очі округлили, — розповідає пан Олександр. — Спершу не зрозумів, що їх здивувало. А коли через перекладача запитали, чи правда, що у мене худоба елітної голландської породи, тоді все стало на свої місця.
Чоловік пояснив, що він ветеринар з вищою освітою, має великий досвід у цій справі. Така ж спеціальність у його дружини. Тому, як мовиться, грішно, щоб у них у хліві була малопродуктивна корівка. Щоправда, у Чопиків не одна, а п’ять дійних корів.
Троє круторогих утримує сім’я Олексія Малінки. Пан Олексій також добре знається у догляді за тваринами, бо багато років працював оператором машинного доїння на фермі колишнього господарства. Загалом Антонівка за добу надоює приблизно три тонни молока. Саме таку добову потужність матиме міні-цех.

Цех стане власністю кооперативу

— Створюваний цех буде власністю кооперативу, — пояснив голова Томашпільської районної ради Дмитро Коритчук. — Його збудують на місці колишнього свинокомплексу, це приблизно за триста метрів від села Антонівка. На 27 травня 2016-го оголошено тендер на визначення виконавця робіт. Але перший транш коштів ми вже отримали і використали. Бо проект передбачає не тільки спорудження переробного цеху. Для отримання сировини потрібно мати гарні пасовища. Під них виділено сто гектарів. Але не тільки в Антонівці. Вирішили створити їх ще для трьох сіл — Пеньківка, Пилипи-Борівські та Рожнятівка. Зроблено це з перспективою на те, що власники корів інших населених пунктів також можуть долучитися до участі в кооперативі, здавати молоко на переробку в новому цеху.
Пасовища створюють там, де і раніше пасли корів. Зробили все, як того вимагає наука. Допомогли селянам фахівці з Інституту кормів «Поділля» Національної академії аграрних наук. Площі переорали, висіяли на них  багаторічні трави, внесли поживу. Коли трави підростуть, їх скосять. Поки що на таких ділянках худобу не випасають.
— А де ж пасуться корівки? — запитую у сільського голови Антонівки.
— Для худоби у нас є понад сто гектарів площ. Під культурне пасовище відвели 32 гектари. Решта задіяні для випасу. Тільки такі ділянки влітку нагадують асфальт. Бо ж їх ніхто ніколи не доглядав, не підсівав. Худоба швидко витолочує, а потім товчеться у пошуках зеленої травинки. Нові пасовища дадуть змогу краще годувати худобу, відповідно вона даватиме більше молока.
На завершення розмови голова районної ради Дмитро Коритчук ще раз окреслює, які вигоди матимуть селяни від реалізації проекту. До речі, кошти першого траншу в сумі 260 тисяч євро вже освоїли. Другий транш європейські партнери обіцяють надати після проведення тендера на визначення підприємства-забудовника. «Власники корів отримають юридичний захист, бо всі працюватимуть за індивідуальними договорами, — уточнює пан Дмитро. — По-друге, на ціну впливатиме якість продукції, яка визначатиметься на спеціальному обладнанні. По-третє, матимуть можливість користуватися порадами фахівців щодо збалансованої годівлі тварин і ветеринарного догляду за ними. Люди часто запитують, чи доведеться їм платити за окультурнені пасовища. Ще раз відповідаю: «Ні, випасати худобу, як і раніше, можна безплатно». Земляки дивуються, кажуть, що комунізму не буває, але такий проект. Тому він і соціальний».
Закупівельна ціна на молоко для переробки у майбутньому цеху збільшиться, за прогнозами фахівців, приблизно на гривню за літр порівняно з тим, що нині платять заготівельники. У міні-цеху планують виготовляти декілька видів кисломолочної продукції і, звичайно, пастеризоване молоко. Найперше поставлятимуть її у заклади соціальної сфери.
Європейські партнери упродовж трьох років з часу запуску міні-цеху контролюватимуть його роботу. Такі вони прискіпливі — цей пункт навіть записали у договорі.

Вінницька область.

Довідково

Проект «Розвиток можливостей кооперативу для захисту правових і економічних інтересів приватних селянських господарств, а також розширення асортименту молочної продукції для соціальної сфери Томашпільського району» впроваджується в рамках програми «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» та фінансується Європейським Союзом.
Бюджет проекту — 477 тисяч євро, понад 89 відсотків його становить внесок Євросоюзу, решта — кошти місцевого бюджету. Метою проекту є забезпечення юридичної обізнаності особистих селянських господарств про їхні права та можливості для захисту правових і економічних інтересів, а також створення умов для розвитку самозайнятості у сільській місцевості та розширення асортименту якісної молочної продукції для дошкільних навчальних закладів, шкіл та інших соціально важливих об’єктів району за доступними цінами.

 

 

Такі корівки у молочному селі Антонівка на Вінниччині.

Фото надано автором.