Що не кажіть, а шокова терапія у вигляді травневого підвищення тарифів на газ справила таки ефект на співгромадян. Якщо вірити статистичним даним, лише за неповний місяць населенням взято понад 5000 кредитів на суму 83,9 мільйона гривень. Із них: 185 кредитів отримано на «негазові» котли на суму 3,1 мільйона гривень; 5034 — на енергоефективне обладнання та матеріали в сумі 80,6 мільйона гривень; три кредити — ОСББ, сума яких становить 190 тисяч гривень. Популярність «теплі кредити» мають і серед отримувачів субсидій. Так, протягом травня ця категорія громадян придбала енергоефективних матеріалів на суму понад 30 мільйонів гривень.


Як бачимо, споживачі масово почали утеплюватися та переходити з газових на твердопаливні котли. Очевидно, розраховуючи на те, що дровами та вугіллям їм буде простіше себе забезпечити. Та і що залишається робити, коли таку альтернативу бачить і соціальний віце-прем’єр Павло Розенко, пропонуючи сільському населенню відмовитися від газового опалення:


«Перестаньте людей лякати вугіллям і дровами. Так, є дрова і вугілля. Але є пелети, брикети, щепа, торф, використання енергії землі, вітру, сонця, води, а також сучасні технології, які набагато дешевші й ефективніші за газ. Повернення назад до буржуйок, масова вирубка лісів — свідомі маніпуляції, до яких звели це суперактуальне питання газове лобі та противники енергетичної незалежності України. Навпаки, ми маємо показати людям дорогу і допомогти ресурсом, щоб вони вкладали кошти в сучасні енергоощадні технології. Це має бути спільний проект конкретної людини і держави, яка має їй у цьому допомогти», — зазначив віце-прем’єр-міністр.


От тобі й маєш: переходили на дров’яні котли, а, виявляється, треба було на енергію землі та сонця. Хто ж сперечатиметься з віце-прем’єром, що треба вкладати кошти в сучасні енергозберігаючі технології? Але ж на сонячні батареї, щоб вони хоч якийсь ефект дали, треба кілька тисяч доларів. А додайте ще вартість геліоколектора, тепловий насос — то це десятки тисяч! У кого є зайвих 10 тисяч доларів, ті й самі знають, що з ними робити й у що вкладати, а тим, хто копійки лічить, аби розрахуватися за новими тарифами, звісно, і найдешевший котел не по кишені.


Пропозиція Розенка — абсурд, — стверджують експерти, — ще з часів Радянського Союзу проводилася масова газифікація сільської місцевості у рамках соціальної підтримки населення. Нині спостерігаємо зворотний процес — і це ще раз підтверджує згортання соціальної політики.


Що робитимуть жителі сіл? У першу чергу вони переходитимуть на дрова. Почнеться масове вирубування лісів, особливо біля полів, це вплине на екологію та і загалом на лісове господарство країни.


Хто заможніший — переходитиме на вугілля. Питання екології тут теж залишається відкритим. Тому ніяких плюсів у закликові Розенка немає, хоча вже нині жителі сіл починають відмовлятися від газового опалення через високі тарифи. Звичайно, опалювати деревиною або тим-таки вугіллям нині дешевше. При цьому, — експерти одностайні, — внутрішнього видобутку газу цілком вистачає на потреби населення. Вигоди державі від відмови від газу в селах не буде жодної. Йдеться про відмову здійснювати соціальну підтримку населення.


Підсумовував Віктор БОНДАР.