До формального завершення першого раунду президентських перегонів у США залишається майже місяць, однак у підсумках «праймеріз» уже мало хто сумнівається. Попередні вибори, що відбулися на початку травня, схоже, розставили крапки над «і». Якщо виходити з цифр і реалій, то напрошується висновок, що представляти Республіканську партію на загальнонаціональних виборах буде мільярдер Дональд Трамп, а Демократичну партію — колишній держсекретар і екс-перша леді Гілларі Клінтон.

У республіканців Дональд Трамп став «фактичним» номінантом у президенти після того, як його переконлива перемога в штаті Індіана змусила решту конкурентів — сенатора від штату Техас Теда Круза і губернатора Огайо Джона Кейсіка — вийти з боротьби. Експерти вважають, що на майбутніх партійних виборах у семи штатах, включаючи такі великі, як Каліфорнія та Нью-Джерсі, Трампу легко вдасться заручатися підтримкою такої кількості делегатів-вибірників, якої бракує для того, щоб набрати потрібну цифру — 1237 (зараз у його «скарбничці» їх 1135). Трамп навіть приступив до розгляду кандидатур на посаду віце-президента, тобто напарника для листопадових виборів. Помітні й зміни в риториці: замість запеклих атак на конкурентів-однопартійців почастішали нападки на потенційного суперника-демократа й голосні заклики до єднання Республіканської партії.
Акцент на єдності не випадковий, оскільки до останнього часу постать Трампа більше асоціювалася з гострим розколом. Зусилля партійного істеблішменту підтримати більш прийнятного кандидата не мали успіху, але спроби не припиняються. Як повідомила The Washіngton Post, група впливових республіканців спробувала висунути альтернативу Трампу, зробивши пропозицію іншому мільярдеру — власнику баскетбольного клубу Dallas Maverіcks Марку К’юбану — вступити в передвиборні перегони. Той, щоправда, відмовився, пославшись на те, що залишилося надто мало часу. Відомо, що деякі республіканські лідери, серед них екс-президенти з родини Бушів, заявили про намір бойкотувати партійний з’їзд у Клівленді, який відбудеться в липні й має ухвалити офіційне рішення про номінування.
У свою чергу Трамп почав вживати заходів для наведення мостів. Минулого тижня у Вашингтоні він зустрічався із ключовими діячами партії, у тому числі з впливовим спікером Палати представників Полом Райаном. Розповсюджена спільна заява охарактеризувала їхні переговори як «позитивний крок до об’єднання». Не-зважаючи на політичні розшаркування, чимало представників республіканського істеблішменту поки що залишаються у жорсткій опозиції. Хоча дехто, як, наприклад, глава сенатського комітету з міжнародних справ Боб Коркер, ставиться до кандидатури магната прихильніше, що дає підстави говорити про тенденцію до «потепління». Як стало відомо в суботу, є приклади підтримки й фінансового характеру: один із найбагатших людей Америки власник казино Шелдон Аделсон готовий внести у виборчу кампанію Трампа понад 100 млн. доларів.
Але Трамп, напевно, не був би Трампом без акомпанементу новин іншого плану. Минулого тижня йому довелося відбиватися від запитань, пов’язаних із записом телефонного інтерв’ю 30-річної давності, у якому нібито звучить голос Трампа, що вельми хвально відгукується про особисті й ділові якості... самого ж Трампа. Усе б нічого, але, згідно з публікацією The Washіngton Post, у бесіді з журналістом магнат говорить не від свого імені, а прикривається персоною якогось прес-секретаря. Трамп факт «підстави» заперечує і свій голос на записі не впізнає. Але преса не відстає: 
15  травня журнал People навів нові свідчення про схоже інтерв’ю. Не сходить із перших шпальт і питання про небажання Трампа оприлюднити інформацію про податки, і тема ставлення магната до жінок. У неділю The New York Tіmes опублікувала великий матеріал, який намалював «складний, часом суперечливий портрет» мільярдера, котрий «водночас опікувався про кар’єру жінок і висміював їхню зовнішність» та міг дозволяти собі «романтичні загравання, що не віталися».
На тлі політичних феєрверків, створених метеоритним злетом епатажного магната, перипетії передвиборної боротьби в таборі демократів часто відходять на другий план. Хоча сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс продовжує здобувати перемоги, як показали травневі праймеріз в Індіані та Західній Вірджинії, у висуванні Клінтон майже ніхто не сумнівається. Багато хто сходиться на думці: Клінтон випереджає Сандреса за числом делегатів-вибірників із таким відривом, що подолати його сенаторові може допомогти хіба що диво. Тому серед демократів ключове питання дедалі частіше зводиться до головного завдання: як не пустити Трампа в Білий дім. І ось новина: авторитетне видання Polіtіco повідомляє про те, що група прихильників і помічників Сандерса почала підготовку заяви сенатора, що закликає вийти з перегонів після праймеріз 7 червня, виступити з підтримкою Клінтон і створити незалежну організацію для боротьби з Трампом.
Отже, схоже, що найближчі тижні стануть для конкуруючих таборів періодом зміщення пріоритетів і переходу від безжалісної внутрішньопартійної боротьби до відновлення мостів і змикання лав в інтересах ключової мети — перемоги на загальнонародних виборах.

Нью-Йорк.