Про безпеку українського неба, його захист та охорону нашого повітряного простору розповідає начальник зенітних ракетних військ Повітряного командування «Захід» полковник Сергій Бутримович (на знімку).

 

 

— Історія зенітно-ракетних військ дуже схожа на історію авіації... Нині ми маємо парк зенітно-ракетних систем і комплексів, який був створений ще за Радянського Союзу. Однак після проведення ремонту ці зенітно-ракетні системи і зенітно-ракетні комплекси, наприклад, С-300П, «Бук М1», сьогодні за своїми тактико-технічними характеристиками здатні знищувати майже всі види літальних апаратів, які перебувають на озброєнні у Російської Федерації.


— Який ресурс цієї військової техніки?


— Зрозуміло, кожна техніка має свій вік. Звичайно, наявний парк озброєння та військової техніки зенітних ракетних військ на сьогодні витратив значний ресурс, зокрема, за термінами експлуатації. Проте ми ремонтуємо його і знову повертаємо до ладу. Хотілося б мати новіші зразки, які нині є у Російської Федерації чи збройних сил НАТО. На це потрібні чималі кошти.


— Які зміни відбулися останнім часом у повітряних командуваннях України?


— На сьогодні у нас здійснюється приведення усіх штатів до єдиного зразка і триває створення четвертого повітряного командування. Відомо, що є повітряні командування «Захід», «Центр», «Південь», нині формується Повітряне командування «Схід». Штат добре навчений і наближений до стандартів НАТО.


Щодо наших зенітно-ракетних військ, радіотехнічних військ, авіації, то ми маємо визнати, що найбільш маневреним видом у Повітряних силах є саме авіація, і їй треба приділяти якнайбільше уваги. Хоч вона, як то кажуть, дуже дорого коштує, бо на підготовку льотного складу треба, окрім серйозної суми, ще й не менш серйозний час для навчання та вдосконалення набутих навичок. Проте нинішня ситуація змушує це робити, якщо ми хочемо мати перевагу у повітрі.


— Чимало російської військової авіації зосереджено в окупованому Криму. Чи чекає Україна ворожих військ з цього напрямку?


— Так, така загроза розглядається. І начальником Генерального штабу, Головнокомандувачем Збройних Сил України, командувачем Повітряних сил. Для цього розробляються певні документи, ухвалюються відповідні рішення. І я як начальник зенітно-ракетних військ Повітряного командування «Захід» скажу, що нині є достатня кількість сил та засобів для нашої оборони. Ці війська готові нас захищати і негайно виконувати завдання зі знищення повітряного противника.


— Для авіації оперативність в ухваленні рішень — надактуальна. Як організована ця сфера у зоні АТО?


— Для оперативності ухвалення рішень у зоні АТО створюються відповідні спільні пункти управління на допомогу керівнику антитерористичної операції, у нас є така посада — заступник з авіації і ППО. Його призначено саме для того, щоб не питати дозволу згори, а керувати на рівні цього пункту управління. Тоді команда безпосередньо подається, наприклад, до командира зенітно-ракетної батареї, котрий негайно ухвалює рішення на відкриття зенітно-ракетного вогню.


— Чи ведеться постійне спостереження за всіма об’єктами, які перебувають у повітряному просторі України?


— Така розвідка ведеться цілодобово, нею займаються підрозділи радіотехнічних військ та аеротехнічні війська. Також здійснюється супутникове космічне спостереження за об’єктами. Наприклад, у нас на командному пункті постійно відображається повітряна обстановка по всій Україні. Ми бачимо, де і хто літає і що робить. Звичайно, є малі висоти, де ми не бачимо картину, однак для цього є пости повітряного спостереження. Тому можемо бути спокійні — наші Повітряні сили швидко, чітко й адекватно відреагують на появу небезпечних об’єктів в українському небі.

Львів.


Фото офіцера прес-центру Повітряного командування «Захід» Олександри Качмарь.