Мене попросили висловити слова підтримки й побажань українцям. Це легко і складно водночас. Легко, тому що мої слова не йтимуть урозріз зі словами уряду Азербайджану й за них мене не переслідуватимуть. Легко, тому що йдуть вони від серця і з великою повагою й захопленням до народу України: українців, татар, росіян, гагаузів, азербайджанців, грузинів. До всіх, хто любить і захищає свою землю, свою батьківщину в цей складний час. І важко, тому що так мало важать слова однієї людини, закоханої в Україну та її народ, — але нас багато таких! Важко, тому що не хочеться бути пафосним. Я бажаю вам перемоги. Визволення всіх своїх земель малою кров’ю. Будь ласка, не кидайте своїх донецьких — вони теж діти України й вони чекають на вас. Звичайно, повернення Криму, бо Крим — це Україна. Багато років тому наші народи в складі однієї країни разом зупинили нацистів. І нехай країни такої більше немає, що чудово, подвигу наших дідів і бабусь ми не забули. Ми пам’ятатимемо, щоб ніколи знову таке не повторилося. Але фашизм не дрімає. І нині саме ви прийняли на себе його удар і даєте гідну відсіч. Знайте, ви не самотні у своїй боротьбі. Якнайшвидшої перемоги й інтеграції в європейське співтовариство! Мирного неба над Україною!

Азербайджан.