Дочка України, Надіє,
Поки що далека така!
Нехай тобі душу зігріє
Молитва народу палка.
У пастці ворожій так гідно
Стоїш за Вкраїну свою.
І серцю народу ти гідна,
Віддай же нам муку твою.
Літала у небі, мов пташка,
Тепер під замком, дорога.
Тримайся!!! Ми знаєм,
що важко!
Наш ворог брехать не встига,
І правда про тебе, відважну,
Як світло, у простір летить.
Тебе ми зустрінем поважно,
Хай швидше настане ця мить!
Ворожі наклепи злиденні...
Тебе не торкнеться їх бруд.
Хто вірить у ці теревені?
Ти чиста, як сяйво від рут.
Київ.
