Учора в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі відбулося засідання Військового комітету НАТО на рівні начальників генеральних штабів армій країн Альянсу. Головною подією, з точки зору України, була зустріч у рамках Військового комітету Україна-НАТО, присвячена, зокрема, належній підготовці засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні а рамках Варшавського саміту Альянсу, що відбуватиметься 8-9 липня у столиці Польщі.
Делегатом від нашої держави був начальник Генерального штабу — головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко. Він ознайомив своїх натовських візаві з безпековою ситуацією на сході України та Державною програмою реформування Збройних сил України на період до 2020 року, яка має бути представлена партнерам Президентом України Петром Порошенком на саміті НАТО у Варшаві. В. Муженко взяв участь у засіданні начальників генеральних штабів країн-учасниць дорадчо-тренувальної місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка», а також у засіданні вищих військових керівників країн-учасниць нової ініціативи НАТО «Платформа взаємосумісності».
У форматі двосторонніх зустрічей В. Муженко провів переговори зі своїми колегами з Польщі, США і Туреччини, а також із новопризначеним верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО у Європі американським генералом Куртісом Скапаротті.
Напередодні засідання у Брюсселі оцінками політичної складової, пропонованими на розгляд Варшавського саміту Північноатлантичного альянсу, поділився його господар — глава польської держави Анджей Дуда, виступаючи в Оборонному коледжі НАТО в Римі. Наголосивши, що липневий саміт повинен відкрити новий розділ у відносинах з партнерами НАТО, «як тими котрі мають бажання і здатність до співпраці з Альянсом, так і тими, які потребують натовської допомоги, аби справитися із загрозами та викликами на сході», А. Дуда висловив переконання, що політичні лідери країн-членів приймуть у Варшаві «всебічний пакет підтримки оборони для України», а також рішення «для поглиблення відносин з Україною і Молдовою».
На переконання А. Дуди, стан міжнародної безпеки НАТО має рахуватися із радикальними змінами, спричиненими анексією Криму та агресією на сході України, що «похитнули підвалини європейської безпеки». Тому Варшавський саміт повинен надіслати зрозумілий і чіткий для тих, хто його має почути, «меседж про єдність, політичну волю і здатність НАТО щодо захисту свободи і просування стабільності», а також чіткий сигнал, що Альянс бере на себе відповідальність «за формування безпеки за його межами».
Одним із адресатів посилів саміту має стати Росія, що її, за словами Дуди, Альянс не має наміру ізолювати, не будучи зацікавленим у поверненні до холодної війни. Відносини НАТО з Кремлем повинні будуватися «не на рівновазі страху», а на «концентрованому конструктивному діалозі» задля уникнення конфліктів і підвищення прогнозованості в двосторонніх відносинах. Такий діалог «має базуватися на принципах міжнародного права і дотримання територіальної цілісності всіх держав», бо інакше він «зведеться до порожніх слів», резюмував А. Дуда.
Варшава.
