У Черкасах відбулася зустріч із молодою поетесою, авторкою тепер уже знаменитого вірша "Никогда мы не будем братьями" Анастасією ДМИТРУК (на знімку четверта зліва).
Дівчина розповіла своїм шанувальникам, як вірш, написаний під час Майдану "жаром серця", перевернув все її життя. Глибоко щирі, емоційні рядки "...вы себя окрестили старшими, Нам бы младшими, да не вашими. Вас так много, а жаль -- безликие. Вы огромные, мы -- великие...", буквально підірвали Інтернет. За одну добу вірш прочитали сотні тисяч користувачів, потім рахунок пішов на мільйони. Простими словами ровесниця Незалежності показала ментальну відмінність між українцями і росіянами, для яких слово воля "незнайоме", бо в них є цар.
-- Відгуки читачів кардинально розділилися, -- каже Анастасія. -- Більшість співвітчизників підтримали мої слова і емоції, а росіяни відповіли злобою, прокльонами і агресією. До коментарів навіть підключилися провідні російські політологи й аналітики. Сповнені істерії і відвертого хамства, вони викликають просто жаль.
Литовські музиканти написали до вірша музику і вийшла чудова пісню. Під час поїздок поетеси до українських військових у зону АТО та у шпиталі бійці з великою теплотою сприймали і пісню, і вірші з нової збірки "Верните нам наше небо". У першій книжці поетеси, написаній українською і російською мовами, є такі рядки: "Я нам миру у Бога вимолю, на колінах стою..." Ці слова, як і все, написане талановитою 25-річною дівчиною, неможливо читати без хвилювання.
На малій сцені київського Палацу "Україна" відбулася прем'єра вистави за мотивами поезії Анастасії Дмитрук, поставлена режисерами Театру на Подолі. Зараз готується нова театральна постановка. Ця творчість, зазначила Настя, подобається їй. Хоч вона, випускниця київського політеху, продовжує працювати в одній із столичних фірм, що займаються захистом інформації комп'ютерних систем. І, як і раніше, дуже любить писати вірші...
Ліна ЛЕБЕДЕНКО.
Фото автора.
Черкаси.
