Сотні львів'ян, гостей міста разом із кримськими татарами зібралися 18 травня на траурний мітинг на площі перед пам'ятником Тарасові Шевченку.

 

"Історія Криму -- це історія України. Єдиною і, мабуть, найважливішою пам'яттю про те, що відбувається зараз, і про те, що відбувалося у 1944 році, є рух вперед, є позиція ставати сильнішими щодня, бути в єдності, в такій, яку продемонстрували львів'яни, коли багато кримських татар були змушені переїжджати до Львова", -- сказав Андрій МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови з питань розвитку.

 

"На збори давали 15 хвилин. Кримських татар завантажували в товарні вагони, і потім ці люди їхали у Сибір чи на Урал, у Середню Азію. За перші роки депортації загинула майже половина народу. Понад 80% із депортованих -- жінки й діти. Аж через 45 років, 1989 року, їм дозволили повернутися додому. За цей час було створено національний рух за повернення, що увійшов в історію правозахисного руху як Мирний спротив за повернення. Його очолив Мустафа ДЖЕМІЛЄВ", -- розповів співзасновник громадської організації "Крим SOS" та Кримського дому у Львові Алім АЛІЄВ. Також він наголосив, що сьогодні кримські татари знову опинились перед страшною трагедією. На окупованому Росією півострові відбуваються репресії: обшуки в будинках, мечетях, заборона проведення масових заходів, десятки політичних в'язнів, зникнення і вбивства, заборона Меджлісу.

 

"Люди жили в спецпоселеннях зі своєю комендатурою і обмеженнями. Щоби покинути місце, де ти живеш, аби, наприклад, провідати близьких, потрібно було повідомляти. Існували обмеження щодо освіти, медобслуговування. Тобто, до 1953 року люди перебували практично у гетто", -- наголосив завідувач відділу забезпечення діяльності уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Юсуф КУРКЧІ. Та зауважив, що 18 травня -- це не лише день вшанування загиблих, а й повага та гордість за тих, хто вижив, хто вірив і створив умови для повернення.

 

На знак солідарності з кримськими татарами на фасаді Ратуші розмістили банер, який нагадує про трагічні події депортації. Молоді українські художники створили графіті -- зображення ластівки, що символізує повернення на Батьківщину кримськотатарського народу, який і зараз, як 1944-го, перебуває у вигнанні. Графіті називається "Коли ми народом додому вернемось". Малюнок планують доповнити віршами кримськотатарської поетеси Лілії БУДЖУРОВОЇ.

 

Христина ГОРОБЕЦЬ.

 

Львів.

 

Голос України