Сотні мешканців та гостей міста разом із кримськими татарами зібралися 18 травня на траурний мітинг на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку
«Історія Криму — це історія України. Єдиною і, мабуть, найважливішою пам’яттю про те, що відбувається зараз, і про те, що відбувалося у 1944 році, є рух вперед, є позиція бути в єдності, в такій, яку продемонстрували львів’яни, коли багато кримських татар були змушені переїжджати до Львова», — сказав Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку.
«На збори давали 15 хвилин. Кримських татар завантажували в товарні вагони, і потім ці люди їхали у Сибір чи на Урал, у Середню Азію. За перші роки депортації загинула майже половина народу. Аж через 45 років, 1989 року, дозволили повернутись додому. За цей час було створено національний рух за повернення, що увійшов в історію правозахисного руху як Мирний спротив за повернення. Його очолив Мустафа Джемілєв», — розповів співзасновник громадської організації «Крим SOS» та Кримського дому у Львові Алім Алієв. Також він наголосив, що сьогодні його народ знову опинився перед страшною трагедією. На окупованому Росією півострові відбуваються репресії.
«Жили в спецпоселеннях зі своєю комендатурою і обмеженнями. Щоби покинути місце, де ти живеш, аби, наприклад, провідати близьких, потрібно було повідомляти. Існували обмеження щодо освіти, медобслуговування.
Тобто, до 1953 року люди перебували практично в гетто», — наголосив завідувач відділу забезпечення діяльності уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Юсуф Куркчі. Та зауважив, що 18 травня — це не лише день вшанування загиблих, а й гордість за тих, хто вижив, хто вірив і створив умови для повернення.
На знак солідарності з кримськими татарами на фасаді Ратуші розмістили банер, який нагадує про трагічні події депортації. Молоді українські художники створили графіті «Коли ми народом додому вернемось» — зображення ластівки, що символізує повернення на Батьківщину кримськотатарського народу, який і зараз, як 1944-го, перебуває у вигнанні. Малюнок планують доповнити віршами поетеси Лілі Буджурової.
Львів.
