Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони розглянув стан справ із розслідуванням фактів розкрадання державних коштів та майна, що призвело до системного зниження рівня обороноздатності нашої держави до початку воєнної агресії на сході України. Як свідчать факти, за останніх десять років зброя та військова техніка продавалися за заниженими в десятки разів цінами. І в тому числі й нашому потенційному ворогові — Росії.
У засіданні комітету взяли участь заступник міністра оборони України Ігор Павловський та заступник Генерального прокурора України — Головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Голова комітету Сергій Пашинський навів такий приклад: новітній комплекс ППО C-300 був проданий Міноборони за два з половиною мільйона доларів приватній компанії, а потім його було перепродано до Казахстану за 25 мільйонів доларів. Такі порушення виявлено за часів усіх міністрів оборони.
Зібрані дані (частина з яких не розголошується, бо має гриф «цілком таємно»), на думку депутатів, свідчать про те, що на початок воєнних дій на сході України обороноздатність України була фактично розвалена.
Анатолій Матіос повідомив, що з початком АТО на сході України було зареєстровано провадження, працювали слідча група та експерти, які вивчали документи, в тому числі й досі засекречені. У процесі розслідування цієї справи за цілковитого сприяння міністра оборони за дозволом суду члени слідчої групи отримали доступ до таємних документів і документів із грифом «цілком таємно» та особливої важливості, які нині передано комісії експертів для проведення комплексної експертизи. За словами військового прокурора, в межах кримінального провадження особлива увага приділяється фактам про кількість списаного, відчуженого за різними сумнівними схемами озброєння, в тому числі й ракетно-артилерійського озброєння, боєприпасів, бронетанкового майна й літальних апаратів. Однак усі ці рішення приймалися на підставі пролобійованих виконавчою владою рішень, які давали право керівництву Генштабу Міністерства оборони різних періодів змінювати Воєнну доктрину.
Комітет ухвалив рішення провести інвентаризацію всього військового майна, яке було в України за часів незалежності, починаючи з 1991 року. В тому числі й провести перевірку військового майна, яке було продано чи зникло. У такий спосіб парламентарії хочуть з’ясувати, скільки військового майна продано незаконно.
Під час засідання комітету також було порушено питання про те, що учасників добровольчих батальйонів нині не хочуть брати на роботу до Національної поліції. Такі звернення надходять до комітету. Народний депутат України Тетяна Чорновол повідомила, що загалом участь в АТО брали 38 добровольчих батальйонів, які перші прийняли удар ворога на себе, а деякі батальйони захистили цілі міста.
Колишні комбати, а нині народні депутати — Микола Величкович і Юрій Береза — застерегли від того, що з таким підходом ці люди «можуть піти служити в банди до олігархів, замість того, щоб служити державі».
Голова комітету Сергій Пашинський назвав цю ситуацію неприпустимою. «Головним критерієм відбору до національної поліції мають стати не тести, а патріотизм», — сказав він.
Комітет звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо неприпустимості такої кадрової політики стосовно учасників добровольчих батальйонів.