Олег Верняєв — перший українець, якому вдалося стати володарем Кубка світу. 22-річний гімнаст останні два роки демонструє вражаючу майстерність. До титулів чемпіона світу і Європи він додав перемоги на всіх етапах Кубка світу в багатоборстві. У листопаді 2015 року Верняєв з тріумфом переміг у німецькому Штутгарті, у грудні — в шотландському Глазго. А вже цього року наш співвітчизник здобув право виступати на Олімпійських іграх у Бразилії.

«Голосу України» вдалося застати гімнаста на олімпійській базі в Конча-Заспі. Олег буквально напередодні прилетів з Болгарії, де 13—15 травня тривав етап Кубка світу. Наш спортсмен не залишився і там без нагород. Він взяв «золото» у вільних вправах на коні, а також на брусах. Крім того, виборов срібну нагороду у вправах на кільцях.
— Олегу, вітаємо з перемогою. Які враження після турніру?
— Дуже дякую. Настрій просто чудовий. Вдалося досягти хороших результатів. Однак не все із задуманого втілив у життя. Позначилася втома. І це не дивно за такого навантаження і з таким графіком змагань. Тепер у мене буде десять днів, щоб відпочити і з новими силами підійти до чемпіонату Європи, який відбудеться 25—29 травня в Берні. А вже потім усі думки спрямую на Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро.
— Що допомагає тобі вигравати?
— Мої перемоги — це багато в чому заслуга мого тренера. З Геннадієм Сартинським ми разом уже багато років. Так вийшло, що мій перший тренер — Ольга Єрмакова — поїхала працювати до Австралії, і я залишився без наставника. У нас був збір на олімпійській базі в Конча-Заспі, батьки приїхали зі мною і поговорили з тренером. Він погодився взяти мене в свою групу. До того часу я здав тести, закінчив школу, і ми всією сім’єю з Донецька переїхали до столиці. Загалом у спорті я 14 років. Перемагати мені допомагає також інтерес до гімнастики та бажання тренуватися.
— Як долаєш хвилювання?
— Тривога перед стартом є завжди. Треба бути, напевно, дурнем, щоб взагалі не хвилюватися. Адреналін, емоції зашкалюють. Але якщо ти готовий, то почуваєшся краще: рухи доведені до автоматизму. Головне — зібратися і виступити. Перед від’їздом на змагання завжди ходжу до церкви. Це допомагає заспокоїтися, прибрати зайві емоції. У мене є ще одна, можна сказати, традиція: всі хлопці їдуть на змагання з олімпійської бази, а я — з дому. В аеропорт мене обов’язково має відвезти тато.
— Цього року на тестовому турнірі у Ріо-де-Жанейро на кону стояли олімпійські перспективи. Розкажи про цей відбір.
— У Ріо на кваліфікаційний турнір приїхали вісім команд. Загалом розігрувалися чотири ліцензії. Одна з тих заповітних перепусток дісталася і нам. Я, Ігор Радівілов, Максим Семянків, Владислав Грико, Андрій Сєнічкін та Ілля Єгоров лише на півбала відстали від переможців — збірної Німеччини. На мій погляд, нам вдалося обійти суперників завдяки складності програми. Основне нині завдання — добре підготуватися до майбутніх Ігор. Усе залежить від нас.
— Бажаємо успіхів і чекаємо нових перемог.
— Дякую вам. Для мене завжди дуже важлива підтримка з боку тренерів, вболівальників, моїх рідних.

Досьє «Голосу України»

Олег Верняєв народився 29 вересня 1993 року в Донецьку. Вага 55 кг, зріст — 160 см. Спортивною гімнастикою почав займатися у 7 років. Наставник — заслужений тренер України Геннадій Сартинський. НОК України кілька разів поспіль визнавав 22-річного гімнаста найкращим спортсменом місяця. 25 липня 2013 року його відзначено орденом Данила Галицького за досягнення високих спортивних результатів на XXVІІ Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.

Коментар

Тренер Олега Верняєва Геннадій Сартинський:
— Як тренер знаю, які дисципліни в Олега фінальні. У нього сильні багатоборство, бруси. Удосконалює він вільні вправи та коня. Те, що в Олега є шанс на Олімпіаді, — правда. Утім, Олімпіада — це взагалі інші змагання, можна вигравати всі турніри, а приїхати на Ігри — і залишитися ні з чим. Тут зовсім інша психологія. Підготовку потрібно вибудувати так, щоб у потрібний час у потрібному місці все зійшлося. А олімпійський фінал — це взагалі окрема історія. Бувало так, що у вправах на коні падали всі восьмеро претендентів. Пам’ятаю, як одного разу впало семеро, а той, хто все зробив, переміг.

Коментар

Президент НОК України Сергій Бубка:
— Олег радує вболівальників своїми фантастичними результатами. Йому вдалося перемогти на усіх найпрестижніших стартах сезону: чемпіонаті світу, чемпіонаті Європи, етапах Кубка світу та інших міжнародних турнірах. Він невтомно демонструє стабільність своїх виступів, високу майстерність, справжній незламний спортивний характер. В активі Олега бракує лише олімпійської медалі.

 

 

Кращий спортсмен травня 2014 року. Нагороду отримує від президента НОК України Сергія Бубки.

 

 

Європейські ігри в Баку. 2015 рік.

Фото надані НОК України.