Сьогодні – День науки
Наші вчені — невиліковні романтики, адже попри скромні зарплати і щорічне урізання бюджету галузі, вони уперто продовжують робити свою справу. Українським дослідникам є що запропонувати країні! В цьому міг переконатися кожен, хто відвідав виставку-презентацію розробок науковців Національної академії наук України, влаштовану в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона. Подія відбулася в межах щорічного Фестивалю науки.
Вони навчилися «знімати кардіограму Землі»: заступник директора з наукової роботи Інституту геофізики ім. С. І. Суботіна НАНУ Олександр Кендзера розповідає, що ця наукова установа опікується національною сейсмічною мережею. До «дихання землі» в різних регіонах України прислухаються 38 сейсмостанцій. Для порівняння — у Австрії їх понад 200. На провокаційне запитання: «Як наші станції фінансуються?» науковці мовчки розводять руками — мовляв, «без коментарів».
— На даний час не можна передбачити, коли буде сильний землетрус, але можна передбачити, який вид коливань можливий у тій чи іншій зоні, на тому чи іншому будівельному чи експлуатаційному майданчику, — уточнює Олександр Кендзера.
На щастя, Києву більші за шестибальні землетруси не загрожують. Але при будівництві важливих об’єктів, передусім — небезпечних з техногенної точки зору, всі ризики мають бути враховані. Завдяки розробкам інституту проектанти й будівельники знають, які сейсмічні впливи мають витримати наші «висотки». Вони надавали свої рекомендації під час проектування нового конфаймента, який нині зводять над зруйнованим 1986 року енергоблоком Чорнобильської АЕС (саркофаг має витримати семибальний землетрус), і оновлення до Євро-2012 стадіону «Олімпійський» у Києві. Нині, за словами молодшого наукового співробітника відділу сейсмічної небезпеки Юрія Лісового, виконують роботи з підготовки життєво важливого для столиці проекту повної реконструкції Бортницької станції аерації, що реалізується за підтримки японських партнерів.
Учені скаржитись не звикли, проте зізнаються, що з початку року колектив інституту було скорочено на 30% — зокрема, його наукові кадри. Зарплати молодих науковців, які приходять сюди після інституту, залишають бажати кращого — вони отримують 1700—1900 гривень.
Представлені на виставці розробки можуть покращити якість життя кожного конкретного громадянина України — наприклад, через якісне лікування та вчасну діагностику.
На стенді підпорядкованого НАНУ і МОН Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем ми побачили дуже потрібний нашим медикам пристрій для реабілітації хворих. Розробниця — кандидат біологічних наук Майя Вовк — представила апарат для електростимуляції рук, призначений для ефективного лікування спричинених інсультом мовних порушень.
Ще одна розробка центру — фазаграф — дозволяє протягом однієї-двох хвилин зняти пацієнту кардіограму і діагностувати його стан. Для цього людину не треба роздягати — досить притулити до сенсорів пальці її рук. Такий пристрій можна використовувати і в дорозі, і в польових умовах. За словами розробника — доктора технічних наук Леоніда Файнзильберга (на знімку ліворуч), прилад можна використовувати і для самоконтролю, і для масових профілактичних обстежень. Нині фахівці працюють над програмою для мобільних телефонів, яка дозволить кожному за бажанням «діагностувати» своє серце і отримати рекомендації у випадку певних відхилень. «Ми хочемо змінити ситуацію, коли половина пацієнтів дізнається про своє хворе серце вже в реанімації», — розповідає розробник.
За словами першого віце-президента НАНУ академіка Антона Наумовця, нині є велика проблема із впровадженням наукових розробок, адже малий і середній бізнес в Україні, який міг би їх замовляти і втілювати в життя, перебуває у дуже скрутному становищі. Якщо нічого не зміниться, зокрема, у ставленні держави до учених, Україна й надалі експортуватиме за кордон переважно необроблену сировину.
На жаль, через постійне механічне «урізання» бюджету наукова галузь перебуває на межі виживання. Провідні академічні інститути пережили кілька «хвиль» скорочень і перебувають в очікуванні чергової. Вчені працюють неповний робочий тиждень з відповідним скороченням зарплат. Цьогорічне фінансування НАНУ не забезпечує навіть мінімальних потреб. Сподівання науковців на збільшення фінансування Академії на 725 млн. грн. за результатами перегляду держбюджету за підсумками першого кварталу, хоча й були підтримані профільним комітетом Верховної Ради, поки що не справдилися.
Молодший науковий співробітник відділу сейсмічної небезпеки Інституту геофізики імені С. Субботіна НАНУ Юрій Лісовий, заступник директора з наукової роботи Олександр Кендзера.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
