Інститут старост — це нове у вітчизняній системі місцевого самоврядування. Тому зрозуміло, що, як і під час будь-якої реформи, постають питання, неузгодженості, які потрібно обговорити та вирішити. Для цього й було скликано круглий стіл, що відбувся в Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування: «Обговорення питань правового регулювання статусу старост в об’єднаних територіальних громадах».
За словами голови комітету Сергія Власенка, ці питання потрібно зняти, щоб на повну глибину і потужність запрацював інститут старост. Він нагадав, що нині в Комітеті з питань правової політики на розгляді перебувають зміни до закону про місцеві вибори (щодо фінансування, підготовки та проведення перших виборів старост) (реєстр. №3535). «Ми перебуваємо у жвавій дискусії з комітетом, щоб цей законопроект було розглянуто якомога швидше і передано до Верховної Ради для прийняття рішення», — зауважив він. Крім того, за словами С. Власенка, Комітет з питань місцевого самоврядування вже розглянув зміни до деяких законів щодо виборів старост (реєстр. №4091) і рекомендує парламенту його ухвалити.
Власне, перед запровадженням інституту старост Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства вивчало досвід багатьох країн.
Проте моделі, яка б відповідала нашим реаліям на 100 відсотків, так і не було знайдено, зазначив перший заступник міністра В’ячеслав Негода. Тож не дивно, що функціонування обраної моделі ще потребує дискусій. До таких питань, за словами В. Негоди, належать, зокрема, прямі вибори старост, доцільність їх фінансування за державний або місцевий кошт, автоматичне входження старости до виконавчого комітету ради об’єднаної територіальної громади (ОТГ). На думку міністерства, на першому етапі вибори старости мають фінансуватися централізовано з державного бюджету. Далі сплачувати такі видатки повинні місцеві органи влади.
Окреме питання — чи потрібно додатково уповноважувати старосту на виконання окремих владних повноважень. Якщо так, то постане питання його кваліфікаційного рівня. «Якщо ми хочемо навантажити старост серйозними повноваженнями, тоді треба або змінювати систему його призначення не через вибори, а через раду, або думати, як вирішувати ці питання через ЦНАП», — зауважив В. Негода.
Свою точку зору висловили й представники місцевих органів влади. Так, Димерський селищний голова Леонід Кучерявий (Вишгородський район Київської області) зауважив: попри те, що старости обираються різні і за фахом, і за позицією, в тому числі й політичною, його призначення спричинить конфлікт інтересів із громадою. Він категорично не погоджується з тим, що староста має надавати додаткові адміністративні послуги. Що ж до автоматичного входження старости до виконкому, то, на думку Л. Кучерявого, це також дискусійне питання. «Виконком буде дуже складний. Скажімо, якщо буде 20 ОТГ. Це автоматично 20 членів виконкому, плюс депутати. Виконком вийде більший за раду. Чи потрібні нам такий виконком і така рада? Тому це питання ще треба обговорити», — сказав він.
Мають свої зауваження і в Асоціації міст України. За словами експерта АМУ Віктора Кравченка, дивно чути про якісь кваліфікаційні вимоги до старост: «Тоді ще більші вимоги потрібно запровадити до кандидатів на посаду сільського, селищного голови, а можливо, й депутатів різних рівнів. Це виборна посада, тож жодних кваліфікаційних вимог не може бути». На думку експерта, членство у виконкомі — досить надумане питання. Головне, щоб староста мав гарантоване право виступити з будь-якої проблеми, яка зачіпає інтереси мешканців громади, яку він представляє.
Власне, дискусійних питань та законодавчих прогалин, і не лише щодо інституту старост, вистачає. Але це життя. Реформа нова, тому проблеми та неузгодженості виникатимуть і надалі. Головне, що є політична воля до їх розв’язання.
ЦИФРА
Перші вибори старост відбулися на початку нинішнього року. Станом на сьогодні обрано 147 старост. У деяких областях цей процес пішов динамічніше, в інших — повільніше. Але важливо те, що перше рішення про обрання старости приймається органом місцевого самоврядування, а не центральним органом виконавчої влади чи ЦВК.
