У контексті міжнародної допомоги в реформуванні нашої сфери оборони, правоохоронної діяльності, правосуддя та забезпечення верховенства права дедалі більше уваги приділяється змінам, які торкнуться спеціальних та розвідувальних служб. Як зробити так, щоб нововведення, напрацьовані законотворцями, не просто лягли на папері, а й ефективно втілювалися в життя, обговорювали вчора учасники третьої міжнародної конференції «Урядування та реформування національних служб безпеки та розвідки: кращі міжнародні практики». До столу переговорів долучилися народні депутати, керівники профільних урядових інституцій, міжнародні експерти. За словами заступника Голови Верховної Ради Оксани Сироїд, такий майданчик допоможе «перетворити монолог у діалог».
Водночас, заступник директора програми DCAF доктор Філіп Флурі зауважив: ця конференція є лише частиною загального постійного діалогу, який його організація веде разом із нашим Центром Разумкова за підтримки міністерства закордонних справ Нідерландів. «Ідея ініційована торік, — сказав він, — для того, щоб створити платформу, яка дасть можливість документально фіксувати кроки на шляху реформи». Так, під час дискусії відображаються плани та задуми міжнародних фахівців, представників відповідних служб, які планується реформувати, і профільних міністерств. Не менш важливо залучити до процесу представників громадськості та ЗМІ, каже д-р Флурі, аби напрацювати спільне бачення з пріоритетних питань, сформувати відповіді на ті чи інші виклики, охопити слабкі сторони існуючих структур, виявити корисний досвід європейських трансатлантичних держав і знайти відповідь на концептуальні запитання.
За словами заступника секретаря РНБО Олександра Литвиненка, один із основних здобутків останніх років — широке усвідомлення суспільством і політичними силами того, що спеціальні служби є ключовим елементом у системі забезпечення національної безпеки. Люди зрозуміли, що це не ворог демократії і прав людини, а необхідне підґрунтя для забезпечення цих прав. «Два роки стали випробуванням, яке продемонструвало не тільки наші слабкі місця, а й те, що система життєздатна і в ній є можливості відповідати на існуючі виклики, — сказав він. — Без чіткого переходу на норми і цінності, притаманні демократичним країнам, ми не зможемо реалізувати наші пріоритети. А без ефективного цивільного контролю не буде ефективної діяльності реформованих структур».
Будь-яке рішення — це якісний документ плюс політична воля його впровадити, переконана заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд. Законотворці, за її словами, мають усі важелі, щоб створити модель і проект документа, показати, як може бути, але вони мають набирати більшої ваги, щоб формувати політичну волю. В умовах війни неможливо уникнути розмов про реформування сектору оборони й безпеки, каже парламентарій, але також акцентує на необхідності відповісти на питання, чому важливо забезпечити цивільний контроль у підході до цих змін?
Нині Президент є найвищою посадовою особою, але він представляє державу і діє від імені держави, наголосила парламентарій. «Представником народу є виключно Верховна Рада й по-іншому бути не може, — сказала вона. — Усе, що стосується демократії, завжди буде пов’язане із парламентом, а не з Президентом». «Ми повинні зізнатися, що одноосібне підпорядкування главі держави СБУ, розвідки чи Збройних Сил, це виключно інституційна проблема, яка суперечить цивільному демократичному контролю», — підкреслила політик, зауваживши, що прізвище очільника країни в цьому контексті не має жодного значення. «Ця загроза постійно вестиме нас у напрямку, протилежному до того, який ми декларуємо», — сказала заступник Голови Верховної Ради.
Парламентський контроль — це контроль від імені людей, які не можуть безпосередньо керувати виконавчою владою. Вони обирають парламент заради двох функцій — формувати й контролювати уряд. Завдяки такому контролю, вважає О. Сироїд, нарешті можна буде припинити політичне маніпулювання Службою безпеки. Цей орган, на її думку, часто використовується для досягнення політичних цілей самого Президента. Почалося це не сьогодні й триває роками — кадри до СБУ обираються не за професійністю, а за принципом персональної лояльності. Парламентарій навела, як приклад, ситуацію із керівником антитерористичного центру при СБУ — Віталієм Маліковим. Мовляв, він був депутатом Севастопольської міської ради в момент окупації міста й, за даними ЗМІ, співпрацював із окупаційною владою. «Він не має досвіду роботи в спецслужбі, але очолює такий важливий центр, і я не можу запитати, чому так відбувається, бо не маю доступу, щоб поцікавитися в керівництва СБУ, чому маємо таку ситуацію», — резюмувала Оксана Сироїд.
— Парламентський контроль фактично є запорукою проти узурпації, — каже заступник глави законодавчого органу. — Він має охоплювати всі виконавчі органи влади, а також впливати на функції Президента в тій частині, де він здійснює виконавчу владу.
Нам потрібно йти шляхом демілітаризації СБУ, наголосила О. Сироїд, підкресливши: така служба має працювати всередині держави у мирний час.
Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд та Філіп Флурі, заступник директора програми DCAF (Женевський центр контролю над збройними силами).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
