Минулого тижня Рада національної безпеки і оборони України під головуванням Президента Петра Порошенка на засіданні затвердила Стратегічний оборонний бюлетень (СОБ). Цього моменту чекали два роки. Два роки Україна, яка, по суті, веде війну з російським агресором на східних своїх територіях, не мала чіткої стратегії розвитку та управління сектором оборони й безпеки. Із прийняттям СОБ з’явився реальний алгоритм побудови абсолютно нових збройних сил та інших силових структур.
У повідомленні прес-служби РНБО йдеться: «Стратегічний оборонний бюлетень визначає основні завдання та напрями реформування оборонної галузі України. Цей документ був підготовлений у тісній співпраці з радниками держав—членів НАТО. Згідно з ним, передбачається розвиток оборонних можливостей України в період до 2020 року, реформування системи управління Збройними Силами, відповідно до стандартів НАТО, і посилення демократичного цивільного контролю в оборонній галузі. Документ характеризується конкретністю завдань і встановленням чітких строків їх виконання. На його основі буде забезпечено стратегічне планування в оборонному секторі, що втілиться у відповідні державні програми. Прийняття цього бюлетеня є важливим кроком для посилення оборонного потенціалу країни і євроатлантичної інтеграції України».
Крім того, цей документ визначає шлях подальшого розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу.
«Зазначений проект є фактичним початком реальної реорганізації сектору оборони й безпеки для вступу в НАТО. Це не означає, що нині приймається рішення про вступ. Безумовно, ми залишаємося в сфері наших міжнародних зобов’язань, але це той Рубікон, який переходять українські ЗСУ та сектор оборони і безпеки для остаточного переведення під стандарти НАТО», — заявив Президент України Петро Порошенко на засіданні РНБО, передає прес-служба глави держави.
Стратегічний оборонний бюлетень внесе ясність і у фінансування оборонної галузі. Від реалізації його положень залежить обсяг «доларової» підтримки країнами НАТО наших силових структур. Наприклад, у бюджеті США на допомогу Україні передбачено до 500 мільйонів доларів. Для порівняння: у держбюджеті на цей рік на держоборонзамовлення закладено суму вдвічі меншу. Однак і вона трохи ілюзорна через відсутність законодавчого забезпечення наповнення спеціального фонду держбюджету. У цьому контексті Кабміну доручено вжити невідкладних заходів для забезпечення фінансування сектору оборони і безпеки в повному обсязі.
«Президент, коли говорив про затвердження Стратегічного оборонного бюлетеня, заявив, що буде переглянуто фінансування бюджету Міноборони. Попередній уряд порушив вимоги національної стратегії безпеки: з 5% ВВП, які, незважаючи ні на що, були виділені цього року на структури сектору безпеки, на Міноборони чомусь виділили тільки 2% з 3%. І це в умовах війни. Крім того, 4,5 млрд. грн. Міноборони мало заробити самостійно. Там є можливості, але вдумайтеся в абсурдність цієї ситуації: держава воює, а збройні сили під час війни повинні, про всяк випадок, 4,5 млрд. заробити. Це ненормально. Тому нині і прийнято таке рішення, коректуватиметься бюджет», — так прокоментував ситуацію в інтерв’ю радіостанції «Голос Столиці» військовий експерт, екс-заступник начальника Генерального штабу в 2006—2010 роках Ігор Романенко.
Бюлетень підготовлено за участю експертів з НАТО й Школи післядипломної освіти Військово-Морських Сил США, що свідчить про зацікавленість альянсу в реальних реформах українського сектору безпеки. Щоправда, СОБ довго погоджували. Одним з каменів спотикання виявилося питання оптимізації функцій і субординації. А саме — перепідпорядкування начальника Генштабу міністрові оборони (якого затверджує парламент), а не прямо Верховному головнокомандувачу. Цього вимагали західні партнери.
«Переломний момент настав на переговорах у Брюсселі на рівні військового керівництва країн НАТО з начальником ГШ Муженко. У штаб-квартирі НАТО Муженку в ультимативній формі заявили — або прийняття проекту СОБ у запропонованому офісом НАТО вигляді, або відсутність підтримки з боку НАТО й публічна критика України на саміті НАТО. Це подіяло», — пише на ЦЕНЗОР. net редактор сайту, військовий експерт Юрій Бутусов.
Тепер, коли Стратегічний оборонний бюлетень набув статусу документа, є надія системного розвитку військового сектору. Зокрема, має активно розпочатися розроблення програм його реалізації, створення контролюючої структури з моніторингу реформ. Далі аналогічні стратегії підготують для МВС, Нацгвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ГУР МО.
До липневого саміту альянсу, на якому Президент України представить СОБ, залишилося не так багато часу. Проте, щоб не втратити довіру й підтримку західних партнерів, за ці місяці в нашій оборонній галузі та її структурах повинні нарешті розпочатися реальні зміни.
Наскільки це можливо за нинішнього керівництва військового відомства? І чи зможе СОБ стати спусковим курком для реформ? Ці питання «Голос України» поставив народному депутату, члену парламентського Комітету з питань нацбезпеки і оборони Дмитру Тимчуку.
— Не може, а має! Це реальний крок уперед. Логіка оборонного планування з урахуванням стандартів НАТО вимагає подальших дій — прийняття профільних програм розвитку збройних сил і озброєнь. СОБ дає ключ до системного розвитку оборонного сектору.
Спроби реформувати наші військові структури за досвідом альянсу робили ще 2005-го, коли Міноборони очолював Анатолій Гриценко. Але тоді перетворення саботувалися на всіх рівнях. Із цією проблемою зіштовхнулися й тепер. Річ у тім, що при зміні системи управління, як це прописано в бюлетені, ліквідуються дублюючі функції МО й Генштабу, змінюється їхня структура, а тому не уникнути скорочення. Генштаб цьому опирався — безробітним бути ніхто не хоче. Можу сказати, у тому, що Стратегічний бюлетень відбувся, велика заслуга нинішнього міністра оборони Степана Полторака. Я вірю, що він просуватиме реформу й далі. Я не ідеалізую військову систему НАТО. Бачив її в дії в Іраку, коли був там у складі українського миротворчого контингенту. Але в нинішній геополітичній ситуації при всіх своїх недоліках Північноатлантичний альянс створив найбільш ефективну систему безпеки. І ми повинні на неї орієнтуватися.
