У тому, що за два роки президентства Петру Порошенку вдалося чимало досягнути на міжнародній арені та відносно стабілізувати ситуацію на сході України, але найбільшими викликами залишаються боротьба з корупцією, продовження реформ та стабілізація соціально-економічної ситуації всередині держави, сходяться і політологи, і політичні експерти.
Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Сидорчук серед основних досягнень Президента за два роки діяльності назвав зупинення ескалації бойових дій на Донбасі, виконання умов для безвізового режиму України з ЄС, зміцнення обороноздатності держави. Водночас, більшість опитаних фондом експертів серед недоліків відзначають брак реальної боротьби з корупцією, повільний перебіг реформ, передусім економічних.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко висловив думку, що основним здобутком першого року Президента Петра Порошенка була стабілізація ситуації на фронті та роль України на міжнародній арені. «Але за два роки на перший план виходить оцінювання задекларованих реформ, а тут не все так просто», — вважає політолог. На його погляд, незрозуміло, чому досі не відбувся розрив дипломатичних відносин з Росією як агресором та досі законодавчо не визначено статус тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей.
У діяльності Президента Петра Порошенка повторюються закономірності, що були у всі часи незалежності, коли завищені очікування неминуче призводять до зменшення довіри. Таку думку висловив голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. За його оцінкою, другий рік президентства був проблемним в усіх попередників нинішнього глави держави. А третій рік буде переломним. «Або Порошенку вдасться подолати негативні тенденції, або він зіткнеться з дуже серйозними проблемами», — вважає політолог. На його погляд, головним завданням для Президента найближчим часом є збереження санкцій щодо Росії та пожвавлення структурних реформ всередині країни. На його думку, ускладнює діяльність глави держави внутрішній конфлікт — між старим і новим — як у самому Президентові, так і у всій політичній системі. А також особистий внутрішній конфлікт між Порошенком-політиком і бізнесменом. «Або будуть зрушення в економіці і якісь наочні зміни, або, якщо цього не відбудеться, можемо рухатися до нової політичної кризи», — прогнозує В. Фесенко.
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань серед позитивних досягнень глави держави також відзначив те, що Україні досі вдається зберегти санкції іноземних держав щодо Росії без того, що нам не вигідно — зокрема, без особливого статусу для Донбасу і виборів на Донбасі. Серед успіхів експерт також відзначив падіння до нуля газової залежності від Росії, процес декомунізації, зростання патріотичних настроїв, гуманітарну політику. Хоча це передусім заслуга Майдану.
Водночас, хоча соціологи відзначають певне падіння рейтингу довіри до Президента та влади, загалом, за даними всеукраїнського опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи», більша частина українців не хоче дострокових виборів.
ДУМКИ З ПРИВОДУ
Валерій ПАЦКАН, фракція Блоку Петра Порошенка:
— Найголовніший успіх Президента — це міжнародна підтримка України проти зовнішнього агресора Росії, а також відродження армії. Адже реально на початок 2014 року в нас не було війська та навіть легкої зброї, не кажучи вже про важку техніку. Крім того, завдяки підтримці глави держави в країні розпочалися реформи, до нас почали повертатися інвестори. Є надія, що українська економіка запрацює.
На жаль, не вдалося масштабно побороти корупцію. Сподіваюся, що всі антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро, Антикорупційна прокуратура — запрацюють найближчим часом.
Андрій ПОМАЗАНОВ, фракція «Народного фронту»:
— Особливих успіхів не бачу, оскільки багато своїх обіцянок Петро Порошенко не виконав. Розумію, що деякі з них були більш голослівні, ніж реальні. Приміром, припинення війни на Донбасі, отримання безвізового режиму, на який усі чекають. Все-таки треба не говорити, а мовчки робити.
Найголовніше, що главі держави не вдалося зробити, — це припинити війну на Донбасі. Президент є гарантом Конституції і, власне, представником України на міжнародній арені. Усі перемовини стосовно Донбасу нічим не увінчалися, крім продовження дії Мінських угод, на жаль, безрезультатних. Ми бачимо, що, за деякими соцопитуваннями, більш як половина населення не довіряє тим домовленостям і формату.
А започатковані реформи — це перемога уряду Арсенія Яценюка і Петра Порошенка одночасно.
Народний депутат Ганна ГОПКО (позафракційна):
— Президентські вибори 2014 року після втечі Януковича відіграли важливу стабілізуючу роль. Тодішній успіх Петра Порошенка засвідчив підтримку започаткованого революцією європейського вибору України та прагнення людей до глибоких змін. Крім того, українці подолали різкий поділ на схід і захід, адже Порошенко переміг в усіх областях та в першому турі. Під час війни це було особливо важливо.
Ці два роки були роками значних змін, але й багатьох розчарувань. Президенту вдалося забезпечити сталу міжнародну підтримку України у протистоянні російській агресії, залучити фінансову допомогу Заходу, відродити армію. Значну частину Донбасу було визволено від російської окупації. Політична воля Президента, безумовно, відіграла роль у багатьох реформах — від послідовної декомунізації до становлення енергетичної чи інформаційної незалежності від Москви.
Утім, реформи могли б бути значно швидші та глибші, якби Президент і його політична сила завжди діяли послідовно. На жаль, попри створення антикорупційних інституцій, ми не бачимо значних зрушень у боротьбі з корупцією. Кадрова політика Президента також не завжди логічна і послідовна. Україна могла б бути набагато активнішою й на зовнішньополітичній арені, але місяцями затягується призначення послів навіть у вкрай важливі для нас держави.
Рівень довіри до Президента (як і до всіх владних інституцій) істотно впав, і причиною цього є як об’єктивні економічні та безпекові труднощі і потужна російська пропаганда, так і прорахунки та непослідовність самої влади, і насамперед Петра Порошенка. І така ситуація містить загрози не лише для Петра Олексійовича персонально, а й для країни. Тому єдиний вихід і для Президента, і для країни — це справді рішучі, безкомпромісні реформи, реальна боротьба з корупцією і чесний, відкритий діалог з людьми.
