Пристрасті довкола публікації Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України» спонукають прояснити ситуацію.
11 травня 2016 року електронна версія законопроекту №4645 з’явилася на сайті парламенту.
12 травня 2016 року до 10-ї години 00 хвилин профільний парламентський комітет переважною більшістю голосів підтримав відповідний законопроект. Стало очевидним, що того ж дня його буде внесено на розгляд Верховної Ради і, можливо, прийнято сесійною залою.
О 10-й годині 00 хвилин, ураховуючи напруження, що створилося довкола реформування прокуратури, я прийняв рішення оперативно опублікувати документ.
У цей само час було попереджено друкарню про необхідність виходу у світ денного випуску.
Підготовка восьми полос формату А3 розпочалася негайно.
До друку газета здається полосно, залежно від готовності.
Надсилання до друкарні електронних версій полос газети №86 (6340) розпочалося о 14-й годині 20 хвилин. Передостання полоса вийшла від редакції о 14-й годині 43 хвилини.
Оскільки обсяг законопроекту був відомий, то полоса із законом була готова із залишеним місцем під документ.
Парламентом документ як Закон прийнято о 12-й годині 01 хвилину.
До редакції Закон, підписаний Президентом України, надійшов о 14-й годині 31 хвилину.
До друкарні полосу із Законом відправлено о 14-й годині 46 хвилин.
Друк розпочався о 15-й годині 10 хвилин.
О 15-й годині 20 хвилин вийшли у світ перші сім тисяч примірників. Тоді ж газета пішла на розповсюдження.
На 15-ту годину 40 хвилин було видрукувано 20 тисяч примірників, а на 16-ту годину 10 хвилин — 41 122 примірники.
Дивує позиція колег, які працювали в газетах. Дехто стверджує: цього не може бути.
Але ми це зробили!
До речі, особливо «передові» політтехнологи саркастично зауважують: друковане видання випередило електронну версію.
Нагадаю: закони набирають чинності лише після офіційної публікації. Якщо інше не зазначено в його тексті. Стаття 139 Закону «Про Регламент Верховної Ради України» визначає:
«1. Підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України. Публікація законів у цих друкованих засобах масової інформації вважається офіційною».
Тому електронна версія прийнятого Закону не могла з’явитися в Інтернеті раніше офіційної публікації. До того ж документом буде лише друкована версія.
Шановним скептикам повідомляю: на дворі третє тисячоліття. Отож послуговуватися досвідом минулого сторіччя зайве.
Принагідно зауважу: «Голос України» не публікував у 2004 році офіційного повідомлення про визнання Президентом В. Януковича. Навпаки, було видрукувано інформацію прес-служби Верховного Суду України, в якій зазначалося: «Ухвалою суду заборонено ЦВК офіційне оприлюднення результатів виборів»... («Голос України», 26 листопада 2004 року, №224 (3474).
Саме в 2004—2005 роках «Голос України» декілька разів виходив у світ денним випуском.
Те саме було і в лютому 2014 року. Тоді «Голос України» день у день (у вихідні) публікував рішення парламенту і розповсюджував, зокрема й на Майдані. Для прикладу: у №34 (5784) за 23 лютого (неділя) 2014 року було опубліковано постанови Верховної Ради про призначення Олександра Турчинова главою парламенту та про самоусунення В. Януковича від президентства і призначення дострокових виборів Президента України.
У ті буремні часи ніхто не висував претензії редакції щодо оперативного виходу у світ.
То чому тепер навколо №86 (6340) такий ажіотаж?
Наголошую: важливу роль у забезпеченні виходу у світ денних випусків «Голосу України» у 2014 році і тепер відіграло ТОВ «Мега-Поліграф». Честь і хвала його працівникам.
Друзі і недруги, заспокойтеся. Редакція «Голосу України» нічого не порушила.
З повагою головний редактор Анатолій ГОРЛОВ.
