Німецький уряд схвалив проект закону про інтеграцію мігрантів
Днями ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що за межами України нині перебуває від трьох до п’яти мільйонів її громадян. А, починаючи з 1991 року, за кордон виїхало 100 тисяч українських учених. Тільки, приміром, у ФРН їх нині працює понад 25 тисяч. За словами директора Державного фонду фундаментальних досліджень України Бориса Гриньова, «кількість молодих українських науковців, котрі прагнуть виїхати за кордон, щоб реалізувати себе, вражає».
А що «закордон»? Чи готовий він приймати не лише освічених, а також і тих, хто сподівається на власні роботящі руки? Як, приміром, Німеччина, куди з усього світу стікаються потоки біженців — і від війни, і від бідності? 25 травня на закритому засіданні уряд ФРН схвалив проект федерального закону про інтеграцію мігрантів. Завдяки йому поліпшаться становище біженців на ринку праці та доступ іноземців до інтеграційних курсів.
За інформацією Мінфіну ФРН, 2015 року тут було зареєстровано майже 1 млн. мігрантів, у 2016 році їх ще буде 600 тисяч, 2017-го — 400 тисяч, а далі — по 300 тисяч щороку. Це вимагатиме чималих фінансових вливань. На офіційному порталі німецького уряду оприлюднені суми, котрі будуть спрямовані на утримання та інтеграцію прибулих. Німецьке фінансове відомство планує до 2020-го виділити на це майже 93,6 млрд. євро. На них не лише утримуватимуться біженці, а й усуватимуться причини їхньої втечі з кризових регіонів.
Відповідно до німецького законодавства, претенденти на притулок мають бути забезпечені найнеобхіднішим: харчуванням, одягом, ліками, домашнім начинням. Ті, хто спочатку перебуває у центрах прийому біженців, одержують щомісяця по 135 євро на кишенькові витрати. Потім їм надають житло, за нього, як і за комунальні послуги, сплачує держава, та 354 євро щомісяця.
Особи, які одержують дозвіл на тимчасове перебування у країні та шанс отримати вид на проживання у ФРН, мають змогу відвідувати державні інтеграційні курси. Що це означає? Пакет передбачає 600-годинні курси німецької мови і 60-годинний «орієнтаційний курс». Той, хто пройшов курс, володітиме німецькою достатньо, щоб улаштуватися на роботу.
Витрати на утримання біженців узяли на себе уряд і федеральні землі, котрі спрямовують кошти місцевій владі. А та фінансує центри первинного прийняття мігрантів, шкільні класи з вивчення німецької для дітей біженців і догляд за неповнолітніми, котрі прибули без супроводу дорослих.
Із вересня 2015 року уряд почав виділяти федеральним землям по 670 євро на кожного прибулого. Але з’ясувалося, що ці кошти покривають витрати земель лише на 20 відсотків. Тож уряд ФРН має збільшити цифру до 50 відсотків. А рішення про це плановано ухвалити на нараді міністрів федеральних земель 31 травня.
Експерти, аналізуючи ситуацію, вважають, що й такі кошти не покриють усі витрати на утримання біженців. Утім, Мінфін ФРН інформує, що впродовж наступних років надходження податків значно прискориться, тож кредити на біженців не доведеться брати. Але це не означає, вважають експерти, що податки у ФРН будуть зменшені.
Німеччина намагається створити для шукачів кращої долі якомога комфортніше життя. Утім, це не має стосунку до прибульців із України. Земельний суд Баварії, а за ним і інших земель, винесли вердикт: українські мігранти не є втікачами від війни, вони не є біженцями.
Берлін.
