Учора народний депутат України Надія Савченко провела свою першу прес-конференцію в Києві, на якій були присутні декілька сотень вітчизняних та зарубіжних журналістів. Вона заявила, що хоче створити міжнародний комітет для звільнення політв’язнів, у парламенті — ТСК для контролю за ситуацією у Збройних Силах. А у великій політиці готова вчитися і домовлятися.

 

 


«Готова розмовляти хоч із чортом»


Надія була готова відповідати на всі запитання, але попросила робити перерву на «перекур». Вона подякувала всім, хто був причетний до її звільнення: і друзям, і ворогам, і навіть байдужим. Однак сказала, що не знає, які ж саме механізми спрацювали для її звільнення: «Точно не знаю. Коли взяли в полон — натягли мішок на голову і вивезли. Коли вирвалась на волю, так само ні про що не запитували. Сказали: збирайся, з речами і на вихід. Як механізм вирішувався поза в’язницею — я не знаю».


Савченко розповіла, що вперше відчула себе на свободі, коли літак здійнявся в небо і перетнув кордон України, коли побачила внизу спочатку чугуївський, потім харківський аеропорти. «Зайшла в літак вся «отака». Не віриш нікому, — сказала вона. — Коли літак пішов на зліт і побачила, як він відривається в небо, — мене відпустило. І в небі дуже швидко оговталася».


У вівторок Надія пообіцяла обов’язково прийти до парламенту, на свій перший робочий день, і одразу розпочати активну роботу. Вона хоче зняти з парламентської трибуни свій портрет, а натомість повісити плакат із закликом до звільнення всіх політв’язнів.


Звільнення всіх українських заручників із полону Савченко вважає своїм головним пріоритетом у політичній діяльності. «Спочатку треба витягти тих, хто в полоні. Їм важче. Хоч би як нам важко тут було, але ми на волі, — сказала вона. — Так, я працюватиму в цьому напрямі однозначно».


У парламенті Савченко також хоче зініціювати створення тимчасової слідчої комісії для контролю за армією, логістикою в армії, для боротьби з корупцією в армії. «Дуже важливо, щоб хлопці на передовій розуміли, що у них міцний тил, — сказала вона. — Потрібно зміцнити тил».


Савченко заявила, що заради звільнення інших українських заручників готова розмовляти будь з ким. «Щоб вирвати кожного нашого, я готова говорити навіть із самим чортом», — сказала Надія. Водночас вона зазначила, що готова йти на контакт з усіма, хоча це і не означатиме, що готова з усіма подружитися. «Я буду йти на контакт з будь-якими людьми, щоб це подіяло, — сказала вона. — Які механізми тепер спрацювали, не знаю. Якщо спрацювало на мені, треба знаходити такі механізми, щоб це спрацювало на кожному».


Надія хоче їздити по всьому світу, щоб говорити з людьми і переконувати міжнародну спільноту зупинити агресію. «А в Україні буду там і робитиму те, де буду корисна, — сказала Савченко. — Мені байдуже, де захищати Україну. Чи я піду в поле бою і стану в перші ряди. Якщо я тут — зроблю все, що зможу. Я ще не знаю як, але робитиму все, що встигну».


Щодо політики Надія зізналася, що їй ще важко у все вникнути.


Однак у Савченко запитали вже і про президентські амбіції. На це вона відповіла: «Якщо треба, щоб я була Президентом, добре, я буду Президентом. Але не дуже вірю, що люди в нас навчилися голосувати не за гречку.

Але якщо треба — то я буду».


Надія подякувала партії «Батьківщина» за те, що взяли до виборчого списку, коли вона сиділа у в’язниці, й пообіцяла не залишити лави фракції. «Було б добре, якби кожна політична партія взяла до себе героїв, які сидять у Росії у в’язницях», — запропонувала вона. Савченко запевнила, що не має у партії лідерських амбіцій.


Миттєвого рішення бути не може


Щодо виборів на Донбасі Савченко висловила думку, що наразі вони неможливі. «Вибори неможливі, поки у нас відкриті кордони, і у нас дуже багато радників, — сказала вона. — У нас дуже багато радників, нам не дадуть самим думати».


На запитання, чи вважає вона правильними Мінські домовленості, Савченко відповіла: «Я не вважаю їх достатньо ефективними. У них було одне завдання — вони принаймні згасили одне полум’я, стріляти стали менше».


Надія наголосила, що також хоче миру на Донбасі, водночас закликавши до компромісів. «Я теж хочу миру. Компроміси повинні бути. Ми будемо боротися, але не будь-якою ціною. Не ціною продатися, не ціною зламатися.

Я готова і воювати, і готова миритися. Якщо там готові так само — ми порозуміємося», — сказала вона.


Савченко заявила, що своїм завданням у політиці вважає повернення Донбасу і Криму. Хоча й усвідомлює, що миттєвого рішення бути не може. «Я відчувала, що може бути третя світова війна, і це погане відчуття не зникло, — сказала вона. — Якщо буде третя світова війна, Крим повернеться. Можливо, Крим повернеться через міжнародне право, коли визнають, що це помилка. Я буду над цим працювати».


Свій закон про амністію, першу законодавчу ініціативу, Надія вважає правильним. Вона висловилася за реформу пенітенціарної та судової систем, створення в Україні суду присяжних.


На запитання, про що розмовляла з Президентом України Петром Порошенком у день повернення в Україну, Савченко розповіла, що глава держави запитав, чим вона займатиметься у політиці. «Відповіла: я ще подумаю, бо поки що я не зрозуміла, куди впала», — сказала Надія.


Надія Савченко емоційно та гостро звернулася до президента Росії Володимира Путіна: «Відчепись від України, відчепись від кожної країни, в яку ти вчепився! Залиш своє царство. Двох життів не проживеш. Живи гідно, як людина, і перестань не давати жити іншим».


Водночас Надія сказала, що їй шкода російських грушників Александрова і Єрофєєва, бо Росія «їх кинула».


Випробування свободою


Відпочивати після полону Надія не хоче. «Якщо відпочиватиму — я залишуся у в’язниці», — сказала вона і звернулася до всіх своїх прихильників, котрі хочуть потиснути руку чи зробити селфі: «Не задушіть мене зараз своєю любов’ю». Савченко пообіцяла тиснути руку кожному, але застерегла, що це не означатиме, мовляв, той, кому вона потиснула руку, — її друг.


Надія Савченко мріє займатися улюбленою справою — керувати літаком, але наразі зосередиться на роботі, де вона може дати більше Україні, — на політичній діяльності.


«Мене часто запитують, куди я піду — в армію чи в політику. Я скажу вам чесно: я дуже люблю літати. Але якщо є можливість зробити більше для України, — я буду робити це!» — наголосила українська героїня.

 

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.