Якою бачать Верховну Раду у світі? Чи розуміє, чим займається законодавчий орган і чи довіряє йому українська громадськість? Відповіді на ці запитання не завжди втішні, і причина не в останню чергу в тому, що парламенту України досі не вдалося виробити комунікаційну стратегію, налагодивши прямий діалог з вітчизняною та міжнародною спільнотою.
Виправити ситуацію може ініціатива «Партнерство «Відкритий парламент». Так вважають учасники моніторингового комітету з розроблення такої стратегії, які днями зібралися, щоб «виробити загальне розуміння сильних і слабких сторін комунікації парламенту, визначити головні цілі в різнострокових перспективах, — повідомила «Голосу України» модератор сесії, співзасновник Українського кризового медіа-центру Наталія Попович. За підсумками дискусії буде розроблено стратегію, яку запропонують для подальшого обговорення, після чого можна буде створити певну «дорожню карту» комунікацій».
«Ініціатива «Відкритий парламент» реалізовується за підтримки Програми розвитку ООН і Міністерства закордонних справ Данії», — також повідомила пані Попович. Вироблення комунікаційної стратегії потребує злагодженої роботи багатьох груп, тож у роботі сесії взяли участь представники і громадськості, і апарату Верховної Ради, і комітетів, і комунікаційних підрозділів Верховної Ради, і міжнародних організацій. «Це — вимога часу, щоб стратегії народжувалися в такому дискусійному демократичному процесі».
«Я спостерігаю за цим процесом з дуже добрим настроєм, — зізналася учасниця сесії народний депутат Світлана Заліщук. — Два роки тому я була активістом руху «Опора», моніторила роботу Верховної Ради, апарату парламенту. Ми навіть судилися з апаратом, бо це була одна із найзакритіших структур в органах держвлади. А сьогодні я бачу, як журналісти, держслужбовці, політики, представники міжнародних організації спільно намагаються знайти відповіді на питання: як парламенту стати демократичним і прозорим. І це надихає. Я бачу великий прогрес навіть у тому, як саме відбувається цей процес».
До міжнародної ініціативи «Відкритий парламент» Верховна Рада приєдналася торік у грудні. Головна мета амбітна — забезпечити прозорість роботи законодавчого органу та залучити громадські організації та окремих громадян до парламентських процесів. Ініціативу вже підтримали 82 країни.
«Сьогодні до складу коаліції, яка об’єдналася навколо ініціативи, входять народні депутати від різних фракцій, представники від апарату Верховної Ради, міжнародні організації, які готові, зокрема, надавати фінансову підтримку і ділитися досвідом, громадські організації», — розповіла «Голосу України» народний депутат Світлана Заліщук. На її думку, саме завдяки такій співпраці вже за перші місяці роботи вдалося досягти чималих успіхів: «Запити народних депутатів стали доступними для широкого загалу. Не секрет, що раніше це була закрита інформація і деякі депутати користувалися механізмом запитів як бізнес-інструментом, просуваючи інтереси певних компаній. Нині будь-хто може перевірити на сайті Верховної Ради, і які запити надсилаються, і якими є відповіді на них». Так само розроблено механізм публікації на сайті й депутатських звернень та відповідей на них.
Інша новація: громадськість отримала доступ до інформації про роботу комітетів Верховної Ради, а також процесу проходження законопроектів. «Завдяки цьому тепер будь-хто може перевірити, на якому етапі розгляд законопроектів, чи не гальмують їх розгляд в якомусь із комітетів. Це важливо, щоб не могла повторитися ситуація, як за часів Януковича, коли блокувалися всі законопроекти від опозиції»,— зауважила Світлана Заліщук.
Окрім того, в рамках ініціативи апарат Верховної Ради України за дорученням тодішнього Голови Володимира Гройсмана виділив спеціальні місця для роботи звичайних громадян з документами, продукованими парламентом. Зроблено крок у напрямку оприлюднення фінансових документів апарату Верховної Ради, публікації даних на веб-ресурсах парламенту.
