Таким був посил генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга в ході дводенного перебування у столиці Польщі в рамках «перевірки» останніх приготувань Варшави до липневого саміту НАТО.
Під час виступу у Варшавському університеті з доповіддю «Варшавський саміт НАТО — зворотний відлік» він наголосив, що у відносинах із Росією Північноатлантичний блок планує діяти в двох векторах, спрямованих на перегляд цілей, визначених нинішніми володарями Кремля. По-перше, центральне місце у виступі було присвячене посиленню можливостей НАТО в сфері відлякування та захисту країн-членів у відповідь на політику Москви. В цьому контексті Столтенберг наголосив, що дотеперішні «адаптаційні заходи», створення Сил дуже швидкого реагування (не плутати із Силами швидкого реагування), спільні маневри, навчання та покращення системи командування дали небачене з моменту завершення «холодної війни» зміцнення потенціалу Альянсу. Утім, на Варшавському саміті мають бути затверджені кроки, що дадуть Кремлеві чіткий сигнал: «на ймовірну атаку на країну-члена НАТО буде дано колективну відсіч блоку». На переконання генсека, це «підніме ціну потенційної агресії», що матиме стабілізуюче значення для східного флангу НАТО.
Водночас другий вектор виходить із декларованої раніше «відкритості Альянсу для діалогу з Росією» задля покращення відносин із Кремлем. Завдання мінімум у відносинах НАТО—Росія на найближчий час — «стабілізація сусідства», в якому «пересікаються обидві сторони», зокрема, шляхом формування «інструментів довіри». А на більш далеку перспективу — «продуктивна співпраця з користю для НАТО». Серед прикладів «конструктивної позиції» Кремля задля «пропонованого Заходом забезпечення стабілізації ситуації у світі» очільник НАТО назвав, зокрема, участь Москви у перемовинах з підготовки угоди щодо іранської ядерної програми та знищення сирійської хімічної зброї.
Коментуючи фразу Столтенберга про те, що «сильний Альянс є найкращою базою для діалогу з Росією», аналітики роблять висновок, що натовська стратегія розрахована на те, щоб «утвердити» Кремль в переконанні: «для російських інтересів кращою була б політика «полюбовного порозуміння». Водночас, наголошують політологи, якщо країни Альянсу будуть послідовно дотримуватись декларації Столтенберга про те, що «Росія не має права вето у відносинах НАТО з Україною», значного перелому в політиці нинішніх володарів Кремля сподіватися годі. Тож ключове значення, за їхніми прогнозами, матиме реалізація після Варшавського саміту політики відлякування і оборони.
Цьому повинне слугувати, зокрема, розміщення на східному фланзі НАТО чотирьох посилених багатонаціональних батальйонних груп та постійних складів озброєнь. Їх заплановано розмістити у Польщі та країнах Балтії, що підтвердив і Є. Столтенберг під час зустрічей із президентом Польщі Анджеєм Дудою та міністром оборони Польщі Антоні Мацєревічем. Якщо ці домовленості затвердять на саміті, то це свідчитиме про значний прогрес у порівнянні з рішеннями Саміту НАТО 2014 року. Адже замість «ньюпортівських» ротаційних навчальних підрозділів у країнах альянсу, які найбільше відчувають загрозу російської агресії, нестимуть чергування натовські підрозділи, здатні негайно розпочати оборонні операції у країні, наголошують експерти.
На прес-конференції Столтенберг заявив, що «після Варшавського саміту буде більше військ НАТО в Польщі, аби вислати чіткий сигнал кожному, що атака на Польщу вважатиметься атакою на весь Альянс». Генсек наголосив, що НАТО збільшуватиме зусилля, спрямовані на зміцнення стабільності й за межами блоку, зокрема, шляхом підтримки партнерів на сході — України, Грузії та Молдови, додавши, ці країни вже отримують допомогу в розбудові оборонних інституцій і сил. На запитання про можливість прийому до Альянсу України і Грузії Є. Столтенберг відповів, що «ці країни мають повне право самі вирішувати, в якому союзі перебувати». При цьому він зауважив, що НАТО дуже тісно співпрацює із Грузією у питаннях модернізації її збройних сил. Натомість Україна ще не подавала заяви про членство.
Варшава.
