Нині українці дедалі більше цікавляться й подорожують рідною країною. І це не дивно, адже наші багата природа, м’який і сприятливий клімат та історичні пам’ятки заслуговують на увагу не меншу, ніж закордонні цікавинки. Одне з таких привабливих місць нещодавно презентували й журналістам.
Прес-тур відбувся Дністровським каньйоном — одним з «семи чудес України». А здійснили ми свій маршрут на унікальному кораблі «Юрій», який завдяки гребному колесу та іншим проектним новаціям легко долає дністровську мілину та може без проблем пришвартуватися до берега, аби туристи піднялися вгору та помилувалися дністровською панорамою.
Свій маршрут ми розпочали з порту «Раковець», що на Івано-Франківщині. Тут ще зовсім недавно була стихійна база любителів сплавлятися на байдарках і плотах. Проте місце було необлаштоване, і це мало плачевні екологічні наслідки. Тепер тут цивілізований під’їзд. «Корабель потребував відповідного обслуговування: пальне, вода, продукти, прання білизни тощо. Тож спочатку ми будували порт, щоб обслуговувати корабель. На Дністровському каньйоні дуже багато любителів екстремального відпочинку, які сплавляються на плотах. А тому він стає надійним притулком і для цих мандрівників. У порту вони можуть розміститися, поїсти, купити необхідні речі, скористатися Інтернетом чи підзарядити телефон. Крім того, тут є всі санітарно-гігієнічні вигоди. Це той варіант, коли ти, маючи екстремальний відпочинок, можеш скористатися всім необхідним», — розповідає керівник проекту Володимир Мазур.
Пан Володимир водночас зазначає, що є потреба і в нових портах, які б обслуговували Дністровський каньйон, адже тяга українців до активного туризму лише зростає. Утім, розвиток такої інфраструктури потребує комплексного підходу і, зокрема, взаємодії місцевої влади, громадськості і бізнесу. Лише за такого підходу матимемо результат, а держава — прибуток від туризму. Приміром, на маршруті, який було презентовано журналістам, розташований Раковецький замок, і якби підремонтувати дороги й облаштувати підходи до нього, сюди із задоволенням рушили б туристи з Польщі, адже це пам’ятка часів Речі Посполитої. Загалом на території Національного парку «Дністровський каньйон» відомо майже 500 пам’яток культури, історії та архітектури.
Неповторної чарівності каньйону надають і водоспади, що їх утворюють гірські потоки. Тож далі наша мандрівка до водоспаду «Дівочі сльози» — візитівки Дністровського каньйону. Він не схожий на жоден із водоспадів Західної України. Невеликий струмочок, що упирається в урвище і стікає по вкритому мохом вапняному карнизу, через відсутність русла розбивається на безліч крапель, які розсипаються у повітрі, утворюючи грайливу водяну завісу.
А загалом Дністровський каньйон — це справжній рай для мандрівників. Круті, порослі лісом береги, виходи червоної породи, луки, що потопають в ароматах трав, струмки, що зриваються водоспадами, фортеці і, звісно ж, чарівний Дністер, берегами якого граціозно-неквапливо ходять червонокнижні сірі чаплі.
Не залишаться без трофеїв і любителі риболовлі, адже у річці налічується понад 40 видів усіляких риб, а закинути спінінг можна просто з палуби корабля. Все це в поєднанні робить мандрівку Дністровським каньйоном незабутньою, куди хочеться знову повернутися. І вже зовсім не хочеться вірити в те, що така неймовірна краса, багата природна та історико-культурна спадщина цього національного природного парку може не зберегтися для наших нащадків, адже на догоду споживацьким інтересам тут в останні роки намагаються протягти проект будівництва каскаду гідроелектростанцій. Утім, гадаю, здоровий глузд все-таки переможе.
