До Запоріжжя надійшла звістка про можливе фінансування будівництва мостових переходів через Дніпро.
Під час наради у столиці начебто погоджене рішення про виділення на мости 260 мільйонів гривень. Зокрема, уряд готовий надати 200 мільйонів гривень, утім, лише за умови, що з бюджетів Запоріжжя й області будуть виділені відповідно 40 і 20 мільйонів гривень. У нараді, за інформацією із Запорізької міськради, взяли участь, зокрема, і народні депутати Петро Сабашук та Микола Фролов (обидва — фракція БПП).
Новина гарна, але є але. По-перше, за традицією всіх 12 років продовження «будови століття» в Запоріжжі гроші — 150 мільйонів і винятково «з панського плеча», тобто після цілої низки «челобитных», найчастіше надходили у грудні місяці. Коли вже навіть без огляду на погодні умови їх освоїти до кінця року було неможливо. А по-друге, сьогодні, напевне, зарано говорити про продовження якогось будівництва мостів, узгодити хоча б нормальну консервацію конструкцій та налагодження освітлення й охорони будівельних майданчиків. Адже високотехнологічна будова європейського зразка фактично залишається без фінансування вже другий рік поспіль.
Тобто пацієнт на столі, а реаніматори десь гроші на вату і йод шукають. І так місяць за місяцем...
А третє питання, і воно чи не найголовніше — хто відповідає за будову? У міста її відняли ще в 2011 році. Бо тут дуже набридали з вимогами грошей. Нині замовником виступає Укравтодор. В надрах якого, як підозрюють в Запоріжжі, розсіються не лише виділені на мости кошти з держбюджету, а й міські та області гроші. І ще: питання з питань — хто нині будує мости? Компанію з досвідом — «Мостобуд», прибрали з генпідрядників того ж таки 2011-го. Спочатку прийшли робити огорожі на Хортиці і класти асфальт дорожники з Умані (на власне мостах ніякого просування не помічено, хоча протягом 2012 року освоєна рекордна сума в 750 мільйонів гривень).
Нині в генпідрядниках, кажуть, фігурує якась маріупольська фірма, втім, судячи із оприлюднених під час попередніх нарад фактів, вона не зуміла забезпечити ані освітлення, ані охорону будмайданчиків від крадіжок.
Тому тут, звичайно, варто було б дослухатися до пропозицій народного депутата Петра Сабашука і, передусім, провести аудит будівництва та експертизу стану конструкцій. Наступний етап — таки з’ясувати, хто і що будує?
Депутат стверджує, що фактично будова нині ведеться без проекту. І справді, до попередніх креслень були внесені зміни, зручні для Укравтодору, але без належного вивчення геології дна Старого Дніпра (рукава ріки, який омиває Хортицю з правого берега).
Власне, будові потрібен відповідальний господар. Якого вже п’ять років на мостах немає. Бо коли замовником було Управління капітального будівництва Запорізької міськради, то мав місце щоденний тотальний контроль кожного міліметра будови. А далі, схоже, почалося лише «освоєння коштів». З відомими результатами. Це коли мости найчастіше фігурують у кримінальних хроніках крадіжок металу. Остання озвучена цифра — 15 мільйонів гривень втрат.
Колись, ще 2010 року, доводилося писати матеріал під назвою «Мости тривоги нашої». А нині — ще трохи безвідповідальності, безгосподарності і абсолютно дивного нерозуміння чиновниками, з чим власне вони мають справу, і доведеться писати матеріал «Мости нашого розпачу». Про вже бездарно зариті в землю майже два мільярди гривень. А не хотілося б...
Запоріжжя.
