Складний майновий стан сільського населення, бойові дії на сході, які зумовили притік зброї у мирні регіони, призвели до того, що нині в українських лісах діють реальні злочинні угруповання, котрі мають у своєму розпорядженні вантажні автомобілі з гідроманіпуляторами, прилади нічного бачення, радіостанції, вогнепальну зброю тощо. Молодики діють переважно в нічний період і заготовляють виключно дорогі, крупномірні дерева, в основному — дуб. У рази почастішали напади на лісників. Через це в першому кварталі 2016 року значно погіршилася ситуація з незаконними рубками. За оперативною інформацією, проти минулого року обсяг незаконних рубок збільшився на 15% і становив 8,3 тисячі кубічних метрів.


Ускладнюють ситуацію і кадрові пертурбації, оскільки на посаду очільника рвуться, у тому числі, й різного штибу ділки з явними корупційними намірами. Масла у лісову пожежу підливають і лобістські групи з числа народних депутатів, які мають свій власний погляд на реформи у лісі.

 

 

За таких розкладів складну ситуацію доводиться виправляти тендітній жінці з твердим характером Христині Юшкевич (на знімку), яка нині виконує обов’язки голови Держлісагентства. Але вона — серйозний фахівець у своїй справі і знає, що треба робити. Саме про це і розмовляємо з пані Христиною.


— Христино Василівно, чи правда, що незаконні заготівельники деревини знахабніли настільки, що стріляють у ваших підлеглих?


— Ситуація складна, незаконні вирубки завдають значної шкоди лісам і є проблемою. Тим паче, що зловмисники сьогодні дуже добре технічно оснащені. Наведу кілька фактів. Державною лісовою охороною ДП «Тернопільський лісгосп», ДП «Кременецький лісгосп», ДП «Чортківський лісгосп» Тернопільського облуправління були виявлені випадки незаконної рубки дерев із загальним обсягом 163 кубічні метри на суму заподіяної шкоди в 713,9 тисячі гривень. Незаконні рубки скоєні в нічний час і з подібним почерком технологічної валки лісу. Підприємствами за фактами незаконних рубок оперативно були проведені службові розслідування. Відповідні матеріали направлені до районних відділів поліції Тернопільської області для реагування.


У ДП «Остерський лісгосп» Чернігівського облуправління лісопорушники, які вчинили незаконну рубку та планували  вивезення деревини в нічний час, відкрили вогонь у бік майстра лісу, який здійснював охорону лісів, що ввірені йому. Кулі влучили в автомобіль. Після озброєного нападу невідомі зникли з місця події. Матеріали передані до Козелецького відділу поліції Ніжинського ВП ГУНП Чернігівської області та Козелецького відділу прокуратури Ніжинського району.


Також у ДП «Чернігівський лісгосп» Чернігівського облуправління майстром лісу під час здійснення лісоохоронних заходів було виявлено незаконні рубки дерев. Деревина обсягом 11 куб. м на суму заподіяної шкоди в 57,8 тисячі гривень перебувала в місцях спилювання і була підготовлена для вивезення. Державною лісовою охороною було встановлене цілодобове чергування. Під час сутички із 6 зловмисниками в нічний час отримав тяжку травму голови Бисикалу І. В. Поліція проводить розслідування.


У ДП «Запорізьке ЛМГ» Запорізького облуправління лісничий під час обстеження лісових насаджень на місці скоєння лісопорушення, виявив групу невідомих осіб, які вже вчинили незаконну рубку дерев загальним обсягом 850 куб. м на суму шкоди майже 4 мільйони гривень. Після інциденту невідомі особи прийшли додому до лісничого і погрожували йому фізичною розправою. Відповідні матеріали подані до Вільнянського районного відділу поліції Запорізької області.


Окремо наголошую, що в 2011 році під час виконання своїх посадових обов’язків лісопорушниками був застрелений майстер лісу ДП «Василівський лісгосп» Запорізького облуправління Шетеля В. В.


— Недобрі справи кояться у лісі. Яких заходів ви плануєте вжити, щоб дати відсіч лісовій мафії?


— Першопричиною такого критичного стану, особливо в адміністративних регіонах півдня та південного сходу України, є відсутність державного фінансування, що поставило під загрозу роботу лісогосподарських підприємств, а також утримання працівників державної лісової охорони, які повністю фінансуються за рахунок державного бюджету. Це призвело до зупинення охорони лісів від незаконних рубок. А з настанням пожежонебезпечного періоду призведе ще й до знищення лісових насаджень. 


Тому вважаю, що негайно треба забезпечити відповідне фінансування лісової галузі, щоб ми могли регулярно сплачувати зарплату працівникам державної лісової охорони. Уже працюємо над взаємодією державної лісової охорони, працівників територіальних органів поліції, Держекоінспекції, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, представників засобів масової інформації щодо забезпечення охорони лісів від лісопорушень.


Завершено організацію спільних рейдів разом із Національною поліцією. Також тепер будуть проводитися постійні перевірки діяльності приватних лісопереробних підприємств, що здійснюють розпилювання деревини, нашими працівниками з Національною поліцією і Державною фінансовою інспекцією. Негайно потрібна активізація роботи правоохоронних органів при розслідуванні лісопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності.


— Який обсяг недофінансування?


— Незважаючи на велику роботу керівництва галузі щодо забезпечення фінансування лісового господарства, при затвердженні Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» пропозиції Держлісагентства враховані не були. Для галузі необхідне фінансування хоча б у обсягах 2015 року: тобто надання державної фінансової підтримки для державних підприємств лісової галузі за бюджетною програмою по КПКВК 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді» в сумі 422 620,6 тисячі гривень. Це забезпечить проведення протипожежних заходів у лісах півдня та сходу країни, влаштування протипожежних розривів та мінералізованих смуг і догляд за ними.


На утримання та забезпечення функціонування лісових пожежних станцій і пунктів спостереження тощо потрібно 20 679,3 тисячі гривень. На авіаційну протипожежну охорону — 23 706,7 тисячі гривень.


На відновлення лісів на землях, наданих у постійне користування, на боротьбу зі шкідниками і хворобами лісу, на відтворення державного мисливського фонду, формування і оздоровлення лісів необхідно 19 345,1 тисячі гривень.


Для захисту лісових насаджень від несанкціонованих рубок, виплату заробітної плати працівникам державної лісової охорони — 268 497,6 тисячі гривень.

 
Потрібні кошти і на проведення лісовпорядкування, проектно-вишукувальних робіт, оформлення речових прав на земельні ділянки, без яких, згідно із чинним законодавством, неможливо ведення лісогосподарських робіт, а це — 42 078,1 тисячі гривень.


Також вимагає затрат створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, що попереджують ерозію і псування земель сільськогосподарського призначення, у сумі 48 313,8 тисячі гривень.


Тому ми намагаємося, щоби потреби лісової галузі дістали відображення у розробленому проекті закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», який передано до Міністерства аграрної політики та продовольства України, народним депутатам і профільним комітетам Верховної Ради України.


— Чи може мораторій на експорт деревини кардинально вплинути на ситуацію із масштабними вирубками?


— На сьогодні заборона стосується вивезення лісу в круглому вигляді, крім сосни, мораторій на яку вступає в дію з 2017 року. Заборони на експорт дров немає. Однак, питання мораторію потребує врегулювання з боку України як надійного члена Світової організації торгівлі та партнера, який повинен виконувати всі вимоги, передбачені угодою із СОТ та Європейським Союзом.


У цій угоді є розділ, яким забороняється вводити будь-який мораторій. Загалом український закон про мораторій ухвалювали, щоб розвивати вітчизняну деревообробку. Однак на сьогодні стало очевидним, що робити це шляхом повної заборони було неправильним.


Зараз деревообробників найбільше турбує питання забезпечення ресурсом. Для агентства і підприємств, які входять до сфери відомства, не має значення, кому реалізовувати деревину. На сьогодні питання не в мораторії.

Все одно кожен із деревообробників говорить про проблему забезпечення ресурсом. Насправді, є питання в тому, як прозоро реалізувати деревину, щоб мати сировину для роботи і забезпечення розвитку вітчизняної деревообробної галузі.


Вирішити це питання допоможе прийняття Положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених, проект якого у грудні 2015 року підготувала робоча група за участі представників Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України, Українського пелетного союзу, Київської агропромислової біржі та інших.


Цього тижня відбулося доопрацювання положення. Уперше, за участі більшості представників вітчизняних деревообробних підприємств та асоціацій, був розроблений фаховий документ, який регламентує відкриті та прозорі правила ринку лісоматеріалів необроблених. Їх реалізація здійснюватиметься виключно через аукціони. Такі заходи покращать забезпечення зростаючих потреб деревообробних підприємств у сировині та сприятимуть залученню інвестицій у галузь.


— Держлісагентство володіє не всіма лісами. Це унеможливлює повний облік, з одного боку, з другого — підриває ваше реноме навіть у випадках, до яких ви не причетні.


— Наразі Держлісагентство ініціює запровадження єдиної системи електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів. Такий облік надасть можливість повного контролю лісового ресурсу в державі та унеможливить тіньовий обіг деревини і незаконну вирубку лісу.


Держлісагентству підпорядковано 73% лісів, а 27% — іншим постійним лісокористувачам (комунальні підприємства, облагроліс, лісгоспи Міноборони).


У лісогосподарських підприємствах Держлісагентства впроваджена і функціонує єдина державна система електронного обліку деревини, яка охоплює близько 99% всієї заготовленої деревини та забезпечує точний облік лісоматеріалів на лісосіці в onlіne-режимі за рахунок маркування деревини спеціальними бирками зі штрих-кодом.


Система є ефективним засобом протидії незаконним рубкам, дієвим чинником підвищення ефективності лісогосподарського виробництва за рахунок застосування сучасних логістичних та управлінських рішень, скорочення часу на формування облікової і звітної документації, зменшення простою транспортних засобів, підвищення виходу цінних сортиментів та виробничої дисципліни.


— Знаю, що ви серйозно налаштовані припинити будь-які вирубки під виглядом «санітарних».


— Держлісагентство серйозно налаштоване на те, щоб унормувати правила санітарно-оздоровчих заходів у лісах з метою припинення будь-яких незаконних дій під виглядом санітарних рубок.


Ми підготували прогресивні зміни до Санітарних правил у лісах України. Вони розміщені на сайті Держлісагентства. І ми ініціюємо якнайшвидше їх прийняття на засіданні уряду.


Під санітарні рубки тепер підпадатимуть лише ліси, що постраждали від очевидної природної стихії, наприклад, вітровалів, буреломів, масового всихання, тобто у випадках, коли рубки — вимушена і безальтернативна дія.

Передбачатиметься повна заборона таких рубок у певних зонах — природно-заповідних об’єктах і територіях, а також в місцях гніздування рідкісних хижих птахів.


Однак, потрібно розуміти, що повністю і назавжди санітарні рубки заборонити неможливо. Адже це призведе до різкого погіршення санітарного і протипожежного стану лісів, проблем у створенні безпечних умов рекреаційного використання лісів, негативно вплине на збереження і відтворення природних ландшафтів.


— Пані Христино, почалося літо, і загроза масштабних лісових пожеж стає реальністю. Як за таких умов ви готові боротися з ними?


— Ми маємо досвідчених фахівців і відрегульовану співпрацю з пожежними частинами — це неабиякий досвід. Проте ми укладаємо партнерські угоди з іноземними колегами. Нещодавно було обговорено з представниками Генерального директорату лісового господарства Туреччини питання співпраці та реалізації домовленостей у рамках Угоди про співробітництво між урядами Турецької Республіки та України в галузі лісового господарства.
Основною темою обговорення стало питання охорони лісів від пожеж. Разом із турецькими колегами ми вирішили співпрацювати щодо розробки та впровадження плану протипожежного облаштування Миколаївської та Херсонської областей. Також під час зустрічі обговорювалася можливість передачі українській стороні техніки початкового пожежогасіння.


Під час обговорення питань охорони та захисту лісів  експертам із Туреччини було запропоновано відвідати України з метою проведення навчання представників лісозахисту, науковців та відповідних працівників лісового господарства новітнім засобам боротьби зі шкідниками та хворобами лісу, а також оцінки заходів, необхідних для оздоровлення всихаючих ялинників Карпатського регіону та сосни на Поліссі.


Наприкінці нашої розмови Христина Юшкевич заявила, що неоціненну роль у боротьбі з лісовою мафією, корупцією у лісах та запобіганні пожеж грає активна громадська позиція населення і засобів масової інформації. Усі повинні розуміти, що українські ліси є надбанням кожного, і залишити цей дар дітям та онукам — наш обов’язок. Фахівець зі стажем, мати двох дітей знає, про що каже, і щиро переймається навіть тими лісами, які нині тимчасово знаходяться на окупованих територіях.